Комаров Георгій Володимирович

Комаров Георгій Володимирович (1896—1944) — учасник Громадянської війни в Росії і Німецько-радянської війни, стрілець 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії 1-го Білоруського фронту, парторг роти, єфрейтор Герой Радянського Союзу (1945).

Георгій Володимирович Комаров
рос. Георгий Владимирович Комаров
Народження	3 лютого 1896(1896-02-03) село Зав'ялівка, Бугурусланський район, Оренбурзька область
Смерть	5 жовтня 1944(1944-10-05) (48 років) Польща
Поховання	Польща
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1918—1922 1943—1944
Звання	Єфрейтор
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров.

Біографія

Георгій Комаров народився 3 лютого 1896 року в селі Зав'ялово^[1] (нині — Зав'ялівка Бугурусланський район Оренбурзької області). Тут закінчив початкову школу, потім сім'я переїхала в Абдуліно^[2], Учасник Громадянської війни 1918—1922 років.

До Німецько-радянської війни працював у Абдулінском паровозному депо, потім у вагонному депо станції «Куйбишев» у місті Куйбишеві. Член КПРС з 1931. У лютому 1943 році пішов добровольцем на фронт. З липня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Центральному, Білоруському і 1-му Білоруському фронтах. До червня 1944 року єфрейтор Георгій Комаров^[3] був парторгом і стрільцем 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії1-го Білоруського фронту. Відзначився під час Білоруської операції^[4].

24 червня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони на південний схід Рогачовскому районі Гомельської області Білоруської РСР, переправлявся через Дніпро, брав участь в боях на плацдармі на його західному березі. Потім він брав участь у форсуванні річки Щара на південь від Слоніма. 4 вересня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони біля річки Нарев на територіїПольщі. У тому бою він отримав важке поранення, але продовжував битися. Від отриманих поранень він помер 5 жовтня 1944 року.

Спочатку був похований у селі Яново Лазовецького повіту Ломжинського воєводства Польщі, але згодом перепохований у братській могилі в селі Лахи-Дворський Маковського повіту Мазовецького воєводства до 9 кілометрів на південь від міста Ружан.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 р. за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» єфрейтор Георгій Комаров посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу і Орденом Леніна.

На будівлі Зав'ялівської школи встановили меморіальну дошку^[5], у пам'ять герою ім'я якого присвоєно школі, а також названа вулиця на честь героя в місті Абдуліно.