Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Компаративна економіка
організація З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Компаративна економіка (від англ. comparative – порівняльний, співставний; тж. порівняльна економіка, система економічних порівнянь — Comparative economic systems, Comparative economics) – галузь економіки, яка займається порівняльними дослідженнями економічних систем різних типів організації, таких як капіталізм, соціалізм, феодалізм та змішаної економіки. Вважається, що її засновником був економіст Келвін Гувер[en], до 1989 р. вона складалася з порівняльного аналізу економічних систем, в подальшому спрямувала свої зусилля на порівняння економічних результатів перехідних процесів від соціялізму до капіталізму.
Remove ads
Під час «холодної війни»
В період «холодної війни» компаративна економіка мала вагоме практичне і політичне значення, оскільки відносні переваги капіталістичної та комуністичної систем, їх політичної та економічної організації, були центральною темою політичного контексту. Одним з її важливих ранніх досягнень був т. з. «калькуляційний аргумент», який базувався на ідеї Людвіга фон Мізеса про те, що система центрального планування ніколи не працюватиме, оскільки відповідальним за планування ніколи не буде доступна інформація, яка генерується системою ринкових цін. Відповіддю на це стала підтримка і часткове впровадження системи ринкового соціалізму.
Remove ads
Після 1989
З крахом комуністичної системи акценти змістилися на проблеми перехідних економік. З незначними винятками, усі сучасні економічні системи є капіталістичними, хоча значна роль держави дає підстави стверджувати, що змішана економіка стала домінуючою формою організації економічного життя суспільства.
Навіть за відсутності значних відмінностей між країнами, порівняльне вивчення економічних систем розподілу ресурсів ілюструє результати альтернативних методів розподілу ресурсів, таких як ринки, домогосподарства, централізований розподіл.
Remove ads
Джерела даних для порівняльного аналізу
Узагальнити
Перспектива
Основним джерелом даних для порівняльного аналізу національних економічних систем до 1990-х років XX ст. були Система національного рахівництва (СНР) для країн з капіталістичною економікою та Баланс народного господарства (БНГ) для країн т.з. "соціалістичного табору". Складність порівняння показників цих систем макроекономічного обліку була обумовлена відмінностями у методології СНР та БНГ. З розпуском СРСР у 1991 р. країни, які входили до його складу, поступово перейшли на СНР, що забезпечило більш коректні порівняння результатів національного виробництва.
Україна здійснила перехід на СНР у 1992 р., складання національних рахунків України було розпочато в 1993 році, а їхні показники включають дані починаючи з 1990 року [1].
Починаючи з 1970-х років XX ст. у світі з'являються системи збору і представлення якісних показників національних економік - міжнародні індексні системи, такі як Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index, GCI; 1979 р.), Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom, IEF; 1985 р.), Економічна свобода у світі (Economic Freedom of the World, EFW; 1996 р.) та багато інших. Використання даних міжнародних індексних систем значно розширило можливості компаративної економіки, додавши можливості для аналізу впливу різноманітних інституційних факторів на результати національного виробництва.
Remove ads
Періодичні видання з компаративної економіки
- Європейський журнал з компаративної економіки - The European Journal of Comparative Economics [Архівовано 3 Листопада 2019 у Wayback Machine.] (ISSN: 1824-2979)
- Журнал з компаративної економіки - Journal of Comparative Economics [Архівовано 7 Листопада 2019 у Wayback Machine.] (ISSN: 0147-5967)
Див. також
Джерела
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads