Комплексометрія

Ко́мплексометрі́я (рос. комплексометрия, англ. compleximetry, нім. Komplexometrie f) — титриметричний метод хімічного аналізу, в основі якого є реакції утворення малодисоційованих розчинних комплексних сполук певного йона з різними лігандами. При цьому використовують реакції, що йдуть швидко, кількісно та зі збереженням стехіометрії.

Оцінювання твердості води методом комплексонометричного титрування.

Метод використовують для визначення твердості води, вмісту свинцю й нікелю в рудах тощо.

Окремим підвидом комплексометрії є комплексонометрія, де визначення ведеться за використання комплексонів — органічних сполук хелатної будови (наприклад, солей ЕДТА).

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.