Дебальцівське

Дебальцівське (до 2016 року — Кому́на) — село Дебальцівської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 679^[1][2] осіб.

село Дебальцівське
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Тер. громада	Дебальцівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14060050020031440
Облікова картка	Дебальцівське
Основні дані
Населення	679[1][2] осіб
Поштовий індекс	84583[1][3]
Телефонний код	+380 6274[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°19′55″ пн. ш. 38°22′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	283[4] м
Відстань до обласного центру	56,4 км
Місцева влада
Адреса ради	84583, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Дебальцівське, вул. Центральна, 1[1]
Карта
Дебальцівське
Дебальцівське
Мапа

Розташування

Село розташоване на сході Донецької області, у південній частині Бахмутського району за 56 кілометрів від обласного центру. Скельні виходи у межах Комуни пов'язані з розташування у межах Донецького кряжу. Ґрунти, переважно, чорноземні, зустрічаються також супіщані, суглинні та солончакові.

Однією з головних проблем населеного пункту зокрема і району загалом — нестача якісної питної води. Село знаходиться у межах дії континентального клімату, середньорічні температури у межах району — +7,3 °C, а кількість опадів, у середньому, становить 501 мм.^[5]

	Калинівка		Новогригорівка
	Вуглегірськ	Пн	Дебальцеве
		Зх    Дебальцівське    Сх
		Пд
	Грозне	Савелівка	Іллінка

Найбільші вулиці: Центральна, Північна, Ювілейна, Дорожня, 40-річчя Жовтня, Садова, Степова та Молодіжна.

Історія

Війна на сході України

29 січня 2015 року внаслідок обстрілу терористичними формуваннями постраждала 68-річна мешканка села Дебальцівське, терміново доставлена в лікарню Артемівська із мінно-вибуховою травмою^[6]. 7 лютого внаслідок обстрілу терористами пенсіонерка 1938 року народження була вбита у своєму дворі^[7].

5 березня 2015-го терористи вирізали серце фермеру Олександру Ясинському, який дав воду українським бійцям^[8].

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 679^[1][2] осіб. У 1989 році після кривавих подій у Середній Азії до села переїхало понад 100 турків^[9].

Рідною мовою назвали^[10]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	341	50,22 %
російська	186	27,39 %
білоруська	2	0,29 %
інші	150	22,10 %

Політика

Докладніше: Комунівська сільська рада

Голова сільської ради — Бондарєв В'ячеслав Олександрович, 1958 року народження, член Партії регіонів, вперше обраний у 2006 році.

До складу Комунівської сільської ради входить 12 депутатів, усі 12 від Партії регіонів^[11].

Економіка

У населеному пункті діють такі підприємства^[12]:

• Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх»;
• Селянське (фермерське) господарство «Бурьонка»;
• Госпрозрахункове комунальне підприємство комунівської сільської ради;
• Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рента»;
• Фермерське господарство «Олексій»;
• Фермерське господарство «Андрій»;
• Селянське фермерське господарство «Амур»;
• Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал».

Соціальна сфера

У селі діють Комунівський сільський Будинок культури (вул. Центральна, 1), бібліотека (філіал № 15).

Пам'ятки

У селі розташована братська могила радянських воїнів Південного і Південно-Західного фронтів.

Відомі люди

• Костянтин Васильєв — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора^[13];
• Іван Скоробагатий — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора^[14].

Цікаві факти

• 28 липня 1984 року, у рамках робочої поїздки, село відвідав Михайло Горбачов, на той час — член Політбюро ЦК КПРС.^[15]