Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Перша комісія фон дер Ляєн
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Перша комісія фон дер Ляєн — європейська комісія під головуванням Урсули фон дер Ляєн, обраної на посаду 16 липня 2019 р.[1] Сформована після європейських виборів 23—26 травня 2019 року та затверджена на засіданні Європарламенту у Стразбурзі 27 листопада 2019 р.[2] Розпочала діяльність 1 грудня 2019 р.[3] в 10-ту річницю підписання Лісабонської угоди.[4]
Remove ads
Формування
Узагальнити
Перспектива
16 липня 2019 Європарламент обрав президентом Єврокомісії представницю Німеччини Урсулу фон дер Ляєн, яку підтримали 383 європарламентарі за необхідних 374 голосів євродепутатів.[1] 10 вересня 2019 у Брюсселі Урсула фон дер Ляєн оголосила перелік майбутніх єврокомісарів та заявила, що працюватиме з дев'ятьма віцепрезидентами. Європейський парламент мав ухвалювати рішення щодо затвердження нового складу Єврокомісії пакетом, разом із президентом Єврокомісії та високим представником ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки/віцепрезидентом Єврокомісії, а перед тим всі запропоновані до призначення єврокомісари повинні пройти слухання у профільних комітетах Європарламенту.[5]
1 листопада новообрана Єврокомісія мала змінити комісію Жана-Клода Юнкера. Проте, як повідомив прессекретар Європарламенту Жауме Дук, запланований на 1 листопада початок роботи Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн перенесли на місяць.[6] Це рішення ухвалили після відхилення запропонованих новим президентом Єврокомісії фон дер Ляєн кандидатур на посади єврокомісарів від Франції, Угорщини та Румунії.[7] Таким чином діяльність Єврокомісії на чолі з Юнкером було подовжено до 1 грудня 2019.
Угорщина, Румунія та Франція змушені були повторно подати кандидатів до Єврокомісії. 29 жовтня 2019 Урсула фон дер Ляєн офіційно висунула на посаду єврокомісарів кандидата від Франції Тьєррі Бретона та Угорщини Олівера Варгеї.[8] Румунія подала нову кандидатуру дещо пізніше через тодішню зміну уряду у своїй країні, позаяк затвердити кандидатуру мав новий Кабмін.
6 листопада 2019 фон дер Ляєн офіційно подала на затвердження єврокомісаром із питань транспорту румунську кандидатку Адіну-Йоану Велян. Поряд із нею Румунія висувала на цю посаду ще одного кандидата, члена Європарламенту Зігфріда Мурешана, однак для фон дер Ляєн при формуванні її Комісії важливим чинником є гендерний баланс.[9]
12 листопада 2019 кандидатів у єврокомісари від Румунії, Франції та Угорщини затвердив Комітет Європарламенту з правових питань. Це відкрило шлях до трьох окремих слухань по кожному з кандидатів 14 листопада.[10] Того дня відповідні комітети Європарламенту затвердили кандидатів у нову Єврокомісію від Франції та Румунії. Не дістав схвалення лише кандидат від Угорщини, який проходив слухання в комітеті із закордонних справ, проте 18 листопада 2019 цей комітет після розгляду його відповідей на додаткові запитання затвердив угорського кандидата на посаді єврокомісара з питань політики сусідства та розширення.[11]
У складі Єврокомісії, який представила новообрана президент Урсула фон дер Ляєн, немає представника Великої Британії. Однак якщо британському прем'єр-міністру доведеться прохати про відстрочення Brexit, як передбачено законом від 4 вересня, Лондон мусить запропонувати кандидатуру претендента на портфель єврокомісара.[12] Станом на 12 листопада 2019, Сполучене Королівство залишається членом ЄС, але так і не запропонувало свого кандидата у нову комісію. Урсула фон дер Ляєн уже двічі просила Лондон надати кандидатуру.[10] 14 листопада 2019 посол Великої Британії в ЄС Тімоті Барроу офіційним листом повідомив Єврокомісію, що британський уряд не подасть кандидатури єврокомісара до виборів 12 грудня.[13] Після цього Єврокомісія того ж дня розпочала процедуру притягнення до відповідальності Великої Британії за порушення правил ЄС у зв'язку з відмовою Сполученого Королівства висунути свого кандидата на посаду комісара ЄС. Від країни зажадали не пізніше ніж 22 листопада ухвалити рішення щодо початку процедури висунення кандидата.[14]
27 листопада 2019 Європарламент затвердив склад комісії фон дер Ляєн 461 голосом «за», тоді як «проти» проголосували 157, а 89 утрималися.[15]
Remove ads
Склад
Узагальнити
Перспектива
Ця комісія відзначається рекордною кількістю жінок — від початку її роботи вони займали 12 із 27 посад,[16] а з 7 жовтня 2020[17] їх стало навіть 13.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads