Конголезька океанічна залізниця

Конголезька океанічна залізниця (фр. Chemin de fer Congo-Océan, CFCO) — залізниця в Республіці Конго, що сполучає міста Пуент-Нуар і Браззавіль. Має капську ширину колії — 1,000 мм (3 ft 3 3⁄8 in). Довжина залізничної лінії становить 502 км. Залізниця побудована для транспортування вантажів з порту Пуент-Нуар в долину річки Конго. Нижня частина Конго не є судноплавною через пороги і водоспади (включаючи водоспади Лівінгстона), залізниця дозволяє обійти цю ділянку. Від Браззавіля вантажі розвозяться на кораблях по Конго і її притоку Убангі.

Конголезька океанічна залізниця
Країна	Республіка Конго
Кінцеві станції	Gare de Pointe-Noired і Gare de Brazzavilled
Рік відкриття	10 липня 1934[1][2]
Протяжність	510 км[3]
Ширина колії	капська колія
Мапа лінії

Історія

Конголезька океанічна залізниця Chemin de fer Congo-Océan

Легенда 512 км Браззавіль Кікембо Нгома-Це-Це Майогонго Кібуенде Нгабулуму Мадза Матумбу Луалу Массембо-Лубакі Міссафу Міндаулі Кінгої Кікембо Луломбо Кімбеді Лутете Буанса Кіпамбу-Каєс Мадінгу Кімбаука Бодісса Нкайї Моутела Лудіма 285 km Мбінда (Лінія Комілог) 0 km ? km Мон-Бело Моубоці Тао-Тао ? km 91 km Лубомо (Долісі) Моукондо Мвуті Мпунга Малемба Ле-Сарас Мфубу Мвунгуті Нзомбо Цессі Цумбу Немба Нкоугні ? km 0 km Білінга Янга Мбуку Макола Хінда Нтомбо Нгонджі 0 km Пуент-Нуар [4]

Лінія КОМІЛОГ
Легенда 285 км Мбінда Нгонго Майоко Цінгуїді Мбака Вука Нзіма Мунгунду Мутебе Моссенджо Бунгото Массанга Цімба Іцоцо Тіті Мабафі Махітула 106 км ПК 106 Буданга Макабана Муканга Дьєсс Сінда Муінді Кібуба 512 км Браззавіль Лутете (Конго-Океан) 0 км   Мон-Бело 0 км Пуент-Нуар 1 м[4]

Будівництво залізниці розпочато в 1921 році, компанією Société de Construction des Batignolles, і закінчилося в 1934 році. Весь цей час сучасна територія республіки Конго входила у склад французької колонії Французька Екваторіальна Африка. Будівництво велося у важких умовах, і, за оцінками^[5], понад 17 тисяч робітників, в основному з територій, що нині входять в Чад і Центральноафриканську Республіку, померли на будівництві.

У 1962 році було побудовано відгалуження в місто Мбінда на кордоні з Габоном, де на залізницю завантажували марганцеву руду, яка транспортувалася по канатній дорозі компанії COMILOG. Руду потім перевозили по залізниці в порт Пуент-Нуар. Канатна дорога була закрита в 1986 році, коли Габон побудував власну залізницю до Моанда, але гілка на Мбінду продовжує діяти.

Залізниця використовувала паровози компанії Golwé, що випускалися у Франції спеціально для країн Західної Африки. На початок ХХІ сторіччя використовуються тепловози.

У 1997 році в Конго почалася громадянська війна, що стало причиною для закриття лінії на шість років. Потім залізниця відкрилася знову, але на 2010-ті роки знаходиться в напівзруйнованому стані.

У 2007 році компанія CMKC Group підписала угоду, згідно з якою передбачається будівництво залізничних гілок в Уесс і Джамбалу. Ймовірно гілки будуть в основному використовуватися для вивозу лісу.

22 червня 2010 року сталася велика залізнична катастрофа, коли пасажирський потяг зійшов з рейок, і чотири вагони впали в яр. При цьому загинуло 60 осіб^[6].

У 2012 було закуплено і у 2014 введено в експлуатацію пасажирський потяг за маршрутом Пуент-Нуар — Браззавіль — La Gazelle train, корейського виробництва, що курсує маршрутом щодня і має долати відстань у 502 км за 14 і 16 годин^[7]

Сьогодення

COR є державним підприємством, приватизація якого була запланована в рамках зобов'язань, взятих на себе конголезьким урядом перед Світовим банком і Міжнародним валютним фондом. Зацікавленість у купівлі залізниці висловили Congo-Rail (Bolloré Investments, Maersk, SNCF), та південноафриканський консорціум Sheltam Mvela.