Кондиціоналіс

Кондиціона́ліс, іноді кондиціона́л^[1][2], кондиціона́ль (лат. modus conditionalis, від conditio — «умова») — вид граматичного способу, який виражає дії, бажані або можливі за певних умов. В українському мовознавстві часто описується як «умовний спосіб», але це слід визнати не зовсім точним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як кондиціоналіс, так і кон'юнктив (modus conjunctivus) — дещо інша категорія, що відрізняється за функціями і формою від кондиціоналіса. Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою дійсного^[3].

Характеристика

Різновидом кондиціоналіса є ірреаліс — форма, що виражає неможливість здійснення дії у даних умовах.

Германські мови

Англійська мова

Докладніше: Англійське дієслово

Англійські дієслова не мають синтетичних (флективних) форм кондиціоналіса, тільки модальні дієслова could, might, should та would можна в певних контекстах розглядати як кондиціональні форми дієслів can, may, shall і will відповідно. Те, що називається в англійській «кондиціоналісом» або «умовним способом» (conditional mood, conditional), утворюється перифразно (аналітично) за допомогою модального дієслова would у сполученні з інфінітивом (без частки to) смислового дієслова. У деяких випадках (перша особа однини й множини) замість would вживаються дієслова shall і will. Окрім того, вищезгадані could, might і should теж можуть заміняти would для вираження слушної модальності на додаток до кондиціональності («умовності»).

В англійській мові три типи кондиціональних речень^[4], які можна назвати «фактичним» (factual), «предикативним» (predictive) і «контрафактичним» (counterfactual):

• «Фактичний кондиціоналіс» (factual conditional, «conditional 0») — When I feel well, I sing («Коли я почуваюся добре, я співаю»);
• «Предикативний кондиціоналіс» (predictive conditional, «conditional I») — If I feel well, I will sing («Якщо я почуватимуся добре, я співатиму»);
• «Контрафактичний кондиціоналіс» (counterfactual conditional, «conditional II», «conditional III») — If I felt well, I would sing («Якби я почувався добре, я б співав») або If I had felt well, I would have sung («Якби я почувався добре, я б проспівав»). Він являє собою англійський варіант ірреаліса.

Кондиціональність може виражатися часово-аспектними формами^[5]. Розрізняють простий кондиціоналіс (would sing), тривалий кондиціоналіс (would be singing), кондиціональний перфект (would have sung) і кондиціональний тривалий перфект (would have been singing). Перші два види ще називають «кондиціоналісом теперішнього» (present conditional), а перфектні форми — «кондиціоналісом минулого» (past conditional).

Німецька мова

Докладніше: Німецьке дієслово

У німецькій мові для вираження кондиціональності вживають дві конструкції.

• Konjunktiv Futur II (Konjunktiv II, Futur I) відповідає англійському кондиціоналісу теперішнього. Утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у формі кон'юнктива в сполученні з інфінітивом смислового дієслова:
  • Ich würde singen («Я б співав»).
• Konditional Perfekt (Konjunktiv II, Futur II) відповідає англійському кондиціоналісу минулого. Являє собою форму перфектної конструкції, яка, як відоме, використовує допоміжне дієслово haben або sein (залежно від типу смислового дієслова) у сполученні з пасивним дієприкметником (Partizip II) смислового дієслова. Допоміжне ж дієслово кондиціональної форми являє собою форму кон'юнктива цих дієслів: hätte/st/t/n чи wäre/st/t/n^[6].
  • Ich hätte gesungen («Я б (тоді) проспівав»)
  • Sie wären gekommen («Вони б (тоді) прийшли»)

Романські мови

У той час як латина використовувала дійсний спосіб і кон'юнктив в умовних реченнях, більшість романських мов розвинули окрему парадигму кондиціонала.

В італійській, французькій, іспанській, португальській, каталонській, окситанській мовах закінчення форм кондиціоналіса походять від форм імперфекта латинського дієслова habēre («мати»). Для прикладу, форми кондиціоналіса дієслова «співати» першої особи однини в різних романських мовах:

Мова	Приклад
Пізня латина	cantāre habēbam
Народна латина	*cantar-ea
Староіталійська	cantaría
Сучасна італійська	canterebbe
Іспанська	cantaría
Португальська	cantaria
Каталанська	cantaria
Французька	je chanterais

Румунська мова

Румунська мова використовує у кондиціоналі аналітичну конструкцію. Модальні клітики утворені змішанням індикативних і кон'юнктивних форм латинського дієслова habēre:

• aș + cânta — «я б співав». Клітик aș (старорумунська форма ași) продовжує латинську плюсквамперфектну форму кон'юнктива habessim (пор. форми імперфекта кон'юнктива в інших романських мовах — італ. avessi, фр. eusse), на основі якого утворилися романські імперфектні форми кон'юнктива^[7].
• ai + cânta — «ти б співав». Клітик ai походить, здогадно, від нар.-лат. *eas < лат. habēbās — форми імперфекта дійсного способу другої особи однини.
• ar + cânta — «він би співав» («вона б співала»). Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habēret — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи однини.
• am + cânta — «ми б співали». Клітик am походить, здогадно, від нар.-лат. *eamus < лат. habēbāmus — форми імперфекта дійсного способу першої особи множини.
• ați + cânta — «ви б співали». Клітик ați походить, здогадно, від нар.-лат. *eatis < лат. habēbātis — форми імперфекта дійсного способу другої особи множини.
• ar + cânta — «вони б співали». Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habērent — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи множини.

У старорумунській мові також вживався кондиціоналіс з формами імперфекта дієслова vrea («хотіти»): vrea cânta — «я б проспівав», vreai cânta — «ти б співав»^[8]. До XVII ст. старорумунська також зберігала синтетичні форми кондиціонала: cântare — «я б співав», darear — «він би дав», що походять або від латинського перфекта майбутнього або від перфекта кон'юнктива (чи утворилися внаслідок змішання їх)^[9]. Схожі синтетичні форми досі збереглися в арумунській та істрорумунській мовах.

Французька мова

У французькій мові кондиціоналіс (conditionnel) може бути трьох форм:

• Кондиціоналіс теперішнього (conditionnel présent) утворюється від форми інфінітива (у неправильних дієслів — від основи майбутнього часу) доданням особових закінчень, схожих на закінчення імперфекта (-ais, -ais, -ait, -ions, -iez, -aient). Наприклад, je chanterais — «я б проспівав», je serais — «я би був», je ferais — «я б зробив».
• Кондиціоналіс минулого 1-ша форма (conditionnel passé 1^re forme) утворюється аналогічно «майбутньому попередньому» (futur antérieur du passé) — за допомогою форми кондиціоналіса теперішнього допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'aurais chanté — «я б (тоді) проспівав»
• Кондиціоналіс минулого 2-га форма (conditionnel passé 2^re forme) утворюється аналогічно плюсквамперфекту кон'юнктива (subjonctif plus-que-parfait) — за допомогою форми імперфекта кон'юнктива допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'eusse chanté — «я б (тоді) проспівав».

Слов'янські мови

Питання походження кондиціоналіса в слов'янських мовах досі не розв'язане. У пам'ятках слов'янських мов засвідчені дві форми частки би, їх називають *bimь- і *byxъ- формами (частки наведено у формах першої особи однини, відмінювання форми *bimь- дане в таблиці, відмінювання форми *byxъ- див. Праслов'янський аорист). Деякі мовознавці (наприклад, Міклошич) убачали у варіанті *byxъ форму аориста дієслова *byti («бути»), що надалі стала дублювати ранішу форму *bimь-. Так, варіанти з першою формою трапляються у пам'ятках слов'янської писемності лише в південнослов'янському ареалі, у західнослов'янських і східнослов'янських (давньоруському ізводі) відома тільки форма *byxъ^[10].

На думку А. Мейє, форма *bimь- (у 2-й і 3-й особах *bi), може бути колишньою формою оптатива дієслова *byti (він порівнював його з лат. fiō, fīs). Існує гіпотеза походження кондиціоналіса і від плюсквамперфекта, у цьому разі форму *byxъ розглядають не як аорист, а як плюсквамперфект від *byti. Навіть припускають, що форма *bimь- могла бути діалектною, поширеною лише в південнослов'янському ареалі, а основною праслов'янською формою слід вважати *byxъ^[10].

У сучасних слов'янських мовах кондиціоналіс може утворюватися по-різному:

• з незмінною часткою би (українська, білоруська, російська, нижньолужицька, кашубська, македонська);
• з незмінною часткою би + особова форма дієслова бути (словацька, деякі діалекти македонської, окремі форми зафіксовані і в пам'ятках великоруського ізводу церковнослов'янської);
• за допомогою частки би з особовими закінченнями (польська);
• за допомогою допоміжного дієслова у формі аориста (болгарська, верхньолужицька, сербська, більшість діалектів хорватської, чеська);
• за допомогою особливої відмінюваної bi-форми (чакавські говірки хорватської)^[10].

Українська мова

В українській мові, як в інших східнослов'янських, білоруській і російській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки «би», яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього:

• Я б зробив (або я зробив би), я б зробила (або я зробила б).
• Ти б зробив (або ти зробив би), ти б зробила (або ти зробила б).
• Він би зробив (або він зробив би), вона б зробила (або вона зробила б).

Характерною ознакою є те, що частка «би» у положенні після голосних стягається до «б».

У ввідних підрядних реченнях умовних конструкцій би зливається з сполучником як у сполучник якби: «Якби в мене був настрій, я б проспівав».

В українському діалектному мовленні (лемківському, гуцульському) засвідчені й інші форми кондиціоналіса, у яких частка «би» відмінюється за особами і числами, подібно кондиціоналісу в польській мові. Приклади: «Янчик, Янчик, што би'с зробив», «Зробив бим-ся сивим пташком» (пісня), «Полетів бим на край світа» (лемківська пісня «Америцький край»).

Праслов'янська мова

Див. також: Праслов'янське дієслово

У праслов'янській мові кондиціоналіс утворювався аналітично — від l-дієприкметника і особливих форм дієслова *byti, що являли собою, як вважається, залишки стародавнього оптатива^[11][12]:

	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід
Перша особа однини	*neslъ bimь	*nesla bimь	*neslo bimь
Друга особа однини	*neslъ bi	*nesla bi	*neslo bi
Третя особа однини	*neslъ bi	*nesla bi	*neslo bi
Перша особа двоїни	*nesla bivě	*neslě bivě	*neslě bivě
Друга особа двоїни	*nesla bista	*neslě bista	*neslě bista
Третя особа двоїни	*nesla biste	*neslě biste	*neslě biste
Перша особа множини	*nesli bimъ	*nesly bimъ	*nesla bimъ
Друга особа множини	*nesli biste	*nesly biste	*nesla biste
Третя особа множини	*nesli bǫ	*nesly bǫ	*nesla bǫ

Польська мова

У польській мові кондиціоналіс утворюється за допомогою частки by («би»), що або приєднується до смислового дієслова, або ставиться окремо перед ним. Для 1-ї і 2-ї осіб до частки додаються особові закінчення -m, -ś, -śmy, -ście.

Особа	Однина			Множина
	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Особово-чоловічий	Жіночо-речовий
1-ша	śpiewałbym/ bym śpiewał	śpiewałabym/ bym śpiewała	*śpiewałobym/[13] *bym śpiewało	śpiewalibyśmy/ byśmy śpiewali	śpiewałybyśmy/ byśmy śpiewały
2-га	śpiewałbyś/ byś śpiewał	śpiewałabyś/ byś śpiewała	*śpiewałobyś/[13] *byś śpiewało	śpiewalibyście/ byście śpiewali	śpiewałybyście/ byście śpiewały
3-тя	śpiewałby/ by śpiewał	śpiewałaby/ by śpiewała	*śpiewałoby/[13] *by śpiewało	śpiewaliby/ by śpiewali	śpiewałyby/ by śpiewały

У безособових реченнях частка має форму by.

Російська мова

У російській мові, як і в українській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки бы, яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього: я бы сделал або я сделал бы. Стягнення частки бы до б після голосних відбувається рідко: я сделала бы, стало бы (рідше я сделала б, стало б).

Санскрит

У санскриті кондиціоналіс за будовою є імперфектом від основи майбутнього часу, наприклад: akariṣyām («я зробив би»)^[14].

	Однина	Двоїна	Множина
1	akariṣyām	akariṣyāva	akariṣyāma
2	akariṣyas	akariṣyatam	akariṣyata
3	akariṣyat	akariṣytām	akariṣyan