Кондрич Ростислав Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондрич.

Ростислав Валерійович Кондрич — український військовослужбовець, старший лейтенант. Учасник російсько-української війни. Герой України (2025).

Ростислав Валерійович Кондрич
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	2000(2000) Чечеліївка, Кіровоградська область
Alma Mater	Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Війни / битви	Російське вторгнення в Україну Бої в Курській області
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 2000 року^[1] в селі Чечеліївка Кіровоградської області^[2]. Після закінчення школи вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згодом навчався у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Після закінчення навчання проходив службу в Ізмаїльському прикордонному загоні. Повномасштабне вторгнення зустрів у Чернігові, де одним із перших вступив у бій з окупантами, безпосередньо беручи участь у бойових діях. Пізніше перевівся до Одеського прикордонного загону^[3].

У лютому 2024 року в складі зведеного загону прикривав шлях виведення українських військ з Авдіївки. В березні того ж року під обстрілами пішки евакуював поранених та загиблих на Сумщині та Харківщині.

Очолював групу прикордонників, яка відбивала російські штурми та зупиняла просування ДРГ.

Восени 2024 брав участь у боях на Курщині. Власноруч збив три ворожі безпілотники, чим врятував життя побратимам, та знищив кулеметний розрахунок противника. Разом з підрозділом успішно відбив три масовані ворожі атаки.

Нагороди

• звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (29 квітня 2025) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[4].
• орден «За мужність» III ступеня (1 грудня 2024) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, надання кваліфікованої медичної допомоги і збереження життя людей в умовах воєнного стану^[5].