Кононенко Віктор Олімпанович

Віктор Олімпанович Кононенко (11 вересня 1918, Короча — 29 липня 1975, Київ) — український радянський вчений у галузі механіки, доктор технічних наук (з 1954 року), професор (з 1958 року), академік АН УРСР (з 10 червня 1964 року^[1]).

Віктор Олімпанович Кононенко
Народився	11 вересня 1918(1918-09-11) Короча
Помер	29 липня 1975(1975-07-29) (56 років) Київ ·інфаркт міокарда
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Харківський інститут інженерів залізничного транспорту
Галузь	механіка, теорія коливань
Заклад	Інститут механіки АН УРСР
Посада	директор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Аспіранти, докторанти	Фролов Костянтин Васильович
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кононенко.

Біографія

Народився 11 вересня 1918 року в місті Корочі (нині Бєлгородської області). У 1942 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, працював в установах Народного комісаріату шляхів СРСР. Член ВКП(б) з 1946 року. У 1946–1952 роках працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР, у 1952–1956 роках — у Лабораторії вимірювальних приладів АН СРСР, в 1956–1962 роках — в Інституті машинознавства АН СРСР, в 1962–1964 роках — в Інституті механіки Московського університету, викладав у Московському університеті і Московському технологічному інституті. У 1964–1975 роках працював в Інституті механіки АН УРСР (з 1965 року — директор), водночас викладав у Київському університеті.

Могила Віктора Кононенка

Помер в Києві 29 липня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Осн. праці: з теорії нелінійних коливань, зокрема автоколивань і періодичних коливань складних механічних систем із змінними параметрами; з теорії взаємодії нелінійних коливальних систем із джерелами енергії, що підтримують автоколивання. Досліджував просторові нелінійні коливання твердих тіл. Всього опублікував 90 робіт, у тому числі шість монографій.

Відзнаки

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Лауреат премії імені М. М. Крилова АН УРСР (за 1977 рік; посмертно; за цикл робіт «Дослідження динамічної взаємодії систем з джерелом енергії»^[2]).