Конотопська сотня

Конотопська сотня — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського і Ніжинського полків Гетьманської України в 1648 - 1782 рр.

Конотопська сотня
Основні дані
Полк:	Ніжинський
Утворена:	1648
Ліквідована:	1782
Населені пункти
Центр:	Конотоп
Кількість містечок:	1
Сотенна влада
Сотники

Географія

Територія Конотопської сотні займала центрально-східну частину Ніжинського полку в основному на лівому березі Сейму.

На заході Конотопська сотня межувала з Бахмацькою, на північному-заході (до 1758 р.) – з Батуринською та Попівською (з 1758 р.), на північному-сході – з Кролевецькою сотнями Ніжинського полку, на сході – з Путивльським повітом, на півдні – з Голінською сотнею Прилуцького полку.

Сотенний центр — містечко Конотоп, суч. місто Сумської області.

Історія

Конотопська фортеця в XVII ст.

Сотня утворилася, ймовірно, восени 1648 р. у складі Борзнянського полку. Але формально визнана і юридично закріплена за Чернігівським полком Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. у кількості 100 козаків на чолі з сотником Іваном Рибальченком з осідком у Конотопі, який до 1648 р. був центром Конотопської волості (округу) Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства Речі Посполитої.

Після Білоцерківської угоди 1651 р. сотня, ймовірно, відійшла до Ніжинського полку, адже в присяжних списках 1654 р. вона значиться вже за ним у складі міста Конотопа та сіл Вирівки, Попівки, Соснівки і Підлипного.^[1]

У 1758 р., в ході реформи гетьмана Кирила Розумовського, яка передбачала подрібнення великих сотень Прилуцького та Ніжинського полків, із території Конотопської сотні була виділена окрема адміністративно-територіальна одиниця – Попівська сотня. До її складу увійшли села Попівка, Підлипне, Соснівка і Шаповалівка, а також кілька довколишніх хуторів.

Обидві сотні було ліквідовано у 1782 році, а їхню територію включено до Чернігівського намісництва Російської імперії.

Серед урядовців сотні найвідомішими є представники родин Костенецьких та Кандиб.

Адміністративний поділ на 1732 рік

Конотоп:

• курінь Міський

• курінь Дрижчовський, отаман Іван Сур.

• курінь Вовкогонівський, отаман Яків Деревицький.

• курінь Загребельський, отаман Денис Поповна.

Село Віровка, отаман Дмитро Черевко.

Село Поповка, отаман Роман Кривун:

1-й курінь, отаман Тишко Забіяка.

2-й курінь, отаман Федір Високомурний.

Село Подлипне, отаман Осип Тимченко.

Село Шаповаловка, отаман Андрій Величко.

Село Сосновка, отаман Андрій Салкіляк.

Село Озарич, отаман Федір Романів.

Село Семянівка, отаман Левко Гавро.

Города Конотопа міские урядники — Войт Афанас Тимченко Бурмистр Кирик Тимченко Ключник Лукян Сахненко Заведовец Мартин Канювец Овчарних заводов надзиратель Михайло Лихваренко Фактор Василий Яремович «Сотенний заведовца Нестер Сенников»^{[джерело?]}

Сотники

Рибальченко Іван (1649)

Гриценко Павло (1652, н.)

(Бистрицький) Семен Михайлович (1654-1661, з перервами)

Мар'янович Семен (1656-1659)

Скоробагатий Дмитро Михайлович (1661)

Шедлюх (Шеввдюх, ?Шевлюшенко) Михайло (1663)

Нужний (Лисенко) Лесько (Олександр) (1668-1669)

Петренко Панько (Пантелеймон) (1671-1672)

Суховій Петро (1672)

Ждан (Жданенко) Іван (1672-1681)

Кандиба Федір Андрійович (1681-1689)

Боровка (Божий) Ярема (1690, н.)

Деревицький Ілляш (1690, н.)

Кандиба Федір Андрійович (1690-1698) /вдруге/

Кандиба Андрій Федорович (1698-1702)

Романович Михайло (1700, н.)

Зимовець Семен (1700, н.)

Бистрицький Іван Семенович (1703)

Кандиба Андрій Федорович (1704-1707) /вдруге/

Фіалковський Іван (1707)

Костенецький Григорій Назарович (1707-1716)

Опанасович (Опанасов, Афанасьєв) Данило (1709, н., 1713, н., 1735, н.)

Лизогуб Андрій Юхимович (1716-1719)

Щербацький Федір Васильович (1719)

Костенецький Григорій Назарович (1719-1727) /вдруге/

Костенецький Йосип Григорович (1727-1750)

Лобода Пантелеймон Антонович (1734, н.)

Мурашка Василь (1737, н.)

Парпур Федір Яремійович (1737, н.)

Нестерович Матвій (1737, н.)

Новохацький Іван (1738, н.)

Торанський (Торянський) Данило Тимофійович (1738, н., 1740, н.)

Костенецький Федір Йосипович (1743, н., 1750-1751, н., 1751-1773)

Колоша

Фіалковський Іван Іванович (1775)

Торанський (Таранський) Андрій Тимофійович (1780-1782)^[2].

Населені пункти

Село Вирівка, с. Гути, містечко Конотоп, с. Озаричі, с. Підлипне, с. Попівка, с. Семянівка, с. Соснівка, с. Стара (суч. село Прилужжя), с. Шаповалівка.

Перелік невеликих населених пунктів Конотопської сотні значно ширший за рахунок численних хуторів, осаджених представниками козацької старшини та заможним козацтвом. Зокрема, велика група хуторів сформувалась на північний схід від Конотопа (Кузьків, Котів, Єзучевських, Раків, Бондарів, Сурів, Зимовців, Прасолів). Інша знаходилась між селами Підлипне і Сім’янівка (Парпурин, Воронин, Коханів, Скибинці). Кілька значних хуторів розташувались довкола села Гути (Гамаліїн, Торанських, Савойських-Єзучевських, Костенецького, Гнилицький). У подальшому деякі з них поклали початок селам, що розвинулись на їх території. Зокрема, сучасне село Сахни утворилось в результаті розростання та злиття хуторів конотопських козаків Зимовців і Сахнів, село Бондарі – виникло з однойменного хутору конотопських козаків Бондаренків, село Савойське – сформувалось із фамільного домену козацько-старшинської родини Єзучевських-Савойських, село Лисогубівка – постало з осаджених генеральним бунчужним Юхимом Лизогубом наприкінці XVII ст. Лизогубіських хуторів.^[3]