Констанція Угорська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Констанція Угорська (значення).

Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría; 1237–1288/1302) — п'ята дочка угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, доньки нікейського імператора Федора І.

Констанція Угорська
угор. Boldog Konstancia пол. Konstancja węgierska ісп. Constanza de Hungría
Народилася	1237
Померла	1276  Львів, Галицько-Волинське князівство
Титул	принцеса
Рід	Арпади
Батько	Бела IV
Мати	Марія Ласкарина
Брати, сестри	Анна Угорська, Маргарита Угорська, Кунегунда Угорська, Ельжбета Угорська, Йолента Польська, Стефан V Арпад і Béla, Duke of Slavoniad
У шлюбі з	Лев Данилович (князь перемишльський, белзький і галицький)
Діти	Юрій Львович, Анастасія Львівна і Агрипіна[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Ім'я

Можливо була названа на честь своєї легендарної прапрабабусі Констанції Отвіль або на честь своєї двоюрідної бабусі Констанції Арпад.

Родина

У короля Бели IV було 10 дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генріхом XIII Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем.

У першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Льва І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи. Є нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.

Біографія

Спроба майбутнього короля Данила 1240 року породичатись із Белою IV не мала успіху. Після розгрому Угорщини 1241 року ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 року війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Романовичем ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині й запропонував Данилу Галицькому видати свою дочку за його сина. Біля 1246/1247 років відбувся шлюб Констанції з князем Львом I Даниловичем. Припускають, що у посаг Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарета зачислені до почту католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Також її шлюб може свідчити про те, що Романовичі були саме католиками. Легенди пов'язують її ім'я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла (домініканців). Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 року, де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась дочка Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.

Угорські джерела стверджують, що дата її смерті - 8 травня 1276 року.

Вшанування пам'яті

Барельєф із зображенням Констанції Угорської у храмі Івана Хрестителя у Львові

• Барельєф із її зображенням вибито на Храмі святого Іонна Хрестителя у місті Львів.

• Беатифікована Папою Римським Климентієм X у 1674 році.

Діти

У шлюбі з Левом І Констанція народила трьох дітей:

• Юрій Львович (1252/57—1308) — король Руський
• Святослава (пом. 1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
• Анастасія (пом. 1335) — видана бл. 1301 в шлюб з добжинським князем Земовитом.

Родовід

Геза II, король Угорщини

Бела III, король Угорщини

Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського

Андрій II, король Угорщини

Рено де Шатільйон, князь Антиохійський

Агнеса Антиохійська

Констанція, княгиня Антиохії

Бела IV, король Угорщини

Бертольд III, маркграф Істрії

Бертольд IV, герцог Меранський

Ядвіга Вітельсьбахська

Гертруда Меранська

Дедо III, маркграф Лужицький

Агнеса Лужицька

Матильда Генсберг

Констанція, королева Русі

Мануїл Ласкаріс

Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії

Іванна Каратцаїна

Марія Ласкарина

Олексій III Ангел

Анна Ангеліна

Євфросинія Каматирена

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. — К., 1984. — С. 97. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Літопис руський [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К. : Дніпро, 1989. — C. 402—405. — ISBN 5-308-00052-2.
• Мицько І. Королевич Лев Данилович та давній Львів. — 2001.

Попередник Анна Мстиславівна

Королева Русі 1246-1301

Наступник Євфимія Куявська