Конус виносу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конус (значення).

Ко́нус ви́носу^[1][2][3], ко́нус ви́несення^[4] (англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) — 1) форма рельєфу і 2) геологічне тіло.

Пролювіальний конус виносу

Геологія

Конус винесення у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус винесення^[2].

Фізична географія

Конус винесення у фізичній географії — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку^[1][2][3]. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку^[1][5]. В межах конуса винесення водотік розпадається на окремі рівчаки, які розходяться віялом до країв конуса^[6]. Особливо великі конуси винесення утворюються при виході гірських річок на рівнину^[3]. Підводні конуси винесення виявлені в гирлах підводних каньйонів та в межах шельфу Чорного та Азовського морів^[6].

Розрізняють наземні (утворюються при виході на рівнину гірських річок) та підводні конуси винесення (у гирлах підводних каньйонів, мулистих потоків)^[3].

На конусах винесення часто розташовуються населені пункти^[1][3]. Природокористування на конусах виносу вирізняється певними особливостями.

Поширення в Україні

В Україні поширені на передгірних рівнинах Карпат і Кримських гір, вздовж Гологоро-Кременецького кряжа, Канівських гір та окраїнах Середньоруської височини^[3]. Підводні конуси виносу є на дні водойм, зокрема у гирлах підводних каньйонів і на шельфах Чорного та Азовського морів^[2][3].

Див. також

• Конус осипу
• Пролювіально-алювіальний шлейф — смуга конусів винесення тимчасових та постійних водостоків, які злилися між собою і утворюють біля підошви гір похилу рівнину.

Джерела

• Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энциклопедия, 1988. — 432 с. (с. 143)
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с. (с. 389—392)
• Howard, J.M.; Moore, A.D. (2005). Large alluvial fans on Mars (PDF). Journal of Geophysical Research. 110: E04005. Bibcode:2005JGRE..11004005M. doi:10.1029/2004JE002352. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2017.