Конфлікт у Південній Сербії (2000—2001)

Конфлікт у Південній Сербії, також Конфлікт у Прешевській долині (серб. Сукоби на југу Србије), в албанській історіографії Повстання у Прешевській долині (алб. Kryengritja në Luginën e Preshevës) — конфлікт між Союзною Республікою Югославія та албанськими збройним формуванням «Армія з визволення Прешева, Медведжі та Буяноваца»^[6][7][8].

Конфлікт у Південній Сербії (2000—2001)
Югославські війни
42°18′20″ пн. ш. 21°38′34″ сх. д.
Дата: 10 червня 1999 — 1 червня 2001 Місце: Прешевська долина (Прешево, Медведжа і Буяновац), також частково Вране, Косово і Метохія Результат: Ліквідація «наземної зони безпеки», розпуск АЗПМБ, амністія бойовикам, що склали зброю, створення багатонаціональної поліції
Сторони
Союзна Республіка Югославія: Збройні сили Югославії Червоні берети Поліція за підтримки: KFOR (з 2000 року) Македонія (з березня 2001 року)	Армія визволення Прешева, Медведжі і Буяноваца
Командувачі
Слободан Мілошевич Воїслав Коштуниця Нінослав Крстич Горан Радосавлєвич Мілорад Улемек	Мухамед Джемайлі Шефкет Мусліу Йонуз Мусліу Мустафа Шачірі Рідван Чазімі Нагіп Аліу Орхан Реджепі Лірім Якупі
Військові сили
від 3500[1] до 5000[2] тисяч солдатів і поліцейських	до 15 000 тис. бойовиків[3]
Втрати
загинуло близько 30 поліцейських[4][5]	точна кількість невідома

Історія

У червні 1999 року в селі Добросин громади Буяновац етнічні албанці, які почали іменуватися «Армія з визволення Прешева, Медведжі і Буяноваца» (АЗПМБ), створили штаб^[9]. Чисельність збройного формування становила близько 800 бойовиків^[10].

Албанські бойовики «АЗПМБ» боролися за відділення територіальних громад Прешево, Медведжа і Буяновац від Югославії. Основні бойові дії розгортались у 5-кілометровій «наземній зоні безпеки», яку було створено у 1999 році на території Югославії за підсумками війни НАТО проти Югославії відповідно до Кумановської військово-технічної угоди. За угодою югославська сторона не мала права тримати в «наземній зоні безпеки» будь-які збройні формування, крім місцевої поліції, якій дозволялося мати тільки легку зброю.

Багато членів цього збройного угрупування раніше відстоювали самостійність Косова і були членами Армії визволення Косова^[11].

Пік активності «Армії з визволення Прешева, Медведжі і Буяноваца» припав на 2001 рік, збігшись з конфліктом у Македонії^[12].

Конфлікт на півдні Югославії вдалося стабілізувати після досягнення у травні 2001 року між Белградом і НАТО домовленостей про повернення контингенту югославських військ у «наземну зону безпеки». Було також досягнуто домовленості про амністію для тих, хто склав зброю, і звернувся до багатонаціональних поліцейських сил, громадські структури тощо^[13]. Конфлікт вдалося розв'язати за активної підтримки міжнародних сил під керівництвом НАТО (KFOR), ООН та Республіки Македонія.

Хронологія

• 2000-й рік:
• 21-22 листопада 2000 року в громаді Буяновац поблизу села Лучани албанський снайпер убив трьох і поранив п'ятьох поліцейських^[14]. Після цього МВС почало проведення контртерористичної операції^[15]. До 28 листопада загинуло четверо поліцейських і понад 10 осіб поранено.
• 11 грудня 2000 року за даними косовської газети Koha Ditore в Косові на кордоні з громадою Прешево бійці міжнародних сил НАТО (KFOR) заарештували озброєного бойовика «Армії за визволення Прешева, Медведжі і Буяоваца». Згодом його відправили до в'язниці у табір Бондстіл.
• 30-31 грудня 2000 року в громаді Прешево на автошляху Прешево-Гнилане бойовики АЗПМБ захопили в заручники шість сербів. Згодом всі вони були звільнені за посередництва KFOR і президента Союзної Республіки Югославія^[14].

• 2001-й рік:
• 18 лютого 2001 року в громаді Буяновац поблизу села Лучани на протитанковій міні підірвалася патрульна машина. Троє поліцейських загинули^[16].
• 18 лютого 2001 року в громаді Буяновац албанські бойовики обстріляли поліцейську машину з мінометів. Серби відкрили у відповідь вогонь. За деякими даними, серед бойовиків були втрати^[17].
• 18 лютого 2001 року в громаді Вране албанські бойовики атакували поліцейський пост на горі Святого Іллі^[17].
• 10 березня 2001 року укладена тимчасова угода про припинення вогню між НАТО і АЗПМБ^[18].
• 25 березня 2001 року з території Югославії в Македонію проникли бойовики АЗПМБ і атакували урядові структури^[19].
• 29 березня 2001 року в громаді Прешево в околицях села Черевайка албанські бойовики вистрілили з міномета по посту, на якому знаходилися троє поліцейських. Жертв немає^[20].
• 11 квітня 2001 року албанські бойовики обстріляли бійців KFOR на косовсько-югославському кордоні. Убитий російський миротворець Михайло Шуйцев^[21].
• 12 травня 2001 року албанські бойовики обстріляли з мінометів три села в громаді Прешево^[22].
• 12-13 травня 2001 року албанські бойовики захопили село Аровач.
• 14 травня 2001 року сербські війська почали штурм села Аровач. Кілька бойовиків вбито, троє сербських військовослужбовців були поранені^[23].
• 15-16 травня 2001 року в громаді Прешево йшли запеклі бої за село Ораевіца. Вбито 14 албанських бойовиків^[24].
• 16 травня 2001 року 80 албанських бойовиків перетнули косовсько-югославський кордон і добровільно здалися бійцями KFOR^[24].
• 21 травня 2001 року при спробі незаконно перетнути косовсько-югославський кордон бійцями KFOR був заарештований польовий командир Мухамед Джемайлі^[25].
• 24 травня 2001 року розпочалася операція «Браво»^[1].
• 1 червня 2001 року завершилася операція «Браво»^[26].

Втрати сторін

• Союзна Республіка Югославія:

За весь час конфлікту загинуло 18 югославських військовиків та 30 поліцейських. Ще 68 отримали поранення^[27]. Також вбито 8 мирних жителів.

• АЗПМБ:

Кількість вбитих бойовиків достеменно невідома, але, як свідчать дані югославського уряду, близько 30-40 бойовиків загинули^[28], а 45 — здалися силам НАТО.

Див. також

• Конфлікт у Македонії (2001)
• Армія визволення Косова
• KFOR