Кончаловський Петро Петрович

Кончаловський Петро Петрович (9 (21) лютого 1876(18760221), Слов'янськ, Старобільського повіту^{[уточнити]} Харківської губернії — нині Донецька область — 2 лютого, Москва) — український та російський художник.

Кончаловський Петро Петрович
Народження	9 (21) лютого 1876[1]  Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія[2]
Смерть	2 лютого 1956(1956-02-02)[2][1][…] (79 років)
	Москва, СРСР[2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Жанр	живопис
Навчання	Академія Жуліана і Петербурзька академія мистецтв (1907)
Діяльність	художник, графік, ілюстратор, сценограф, візуальний митець
Напрямок	Бубновий валет
Роки творчості	1896[3] — 1956[3]
Відомі учні	Єрванд Кочар, Ступін Валентин Юхимович і Толкачов Зіновій Шендерович
Член	Бубновий валет
Батько	Piotr Petrovitch Kontchalovskid
У шлюбі з	Olga Surikovad
Діти	Кончаловська Наталія Петрівнаd
Брати, сестри	Кончаловський Максим Петровичd
Роботи в колекції	Музей Креллер-Мюллер, Ермітаж, Національна галерея Вірменії, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Третьяковська галерея, Тульський обласний художній музей і Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
Нагороди
Кончаловський Петро Петрович у Вікісховищі

Автопортрет, 1910

П. Кончаловський.
«Бузок» (1933).

П. Кончаловський.
«Троянди» (1955).

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кончаловський.

Біографія

Народився в сім'ї літератора, перекладача, видавця Петра Петровича Кончаловського старшого (1839—1904) та дочки харківського поміщика Вікторії Тимофіївни Лойко (1841—1912). Мали книгарню в Харкові. Крім Петра, в сім'ї було 6 дітей: Антоніна, Олена (1872—1935) — у шлюбі Ясиновська, Максим (1875—1942) — відомий лікар-терапевт, Дмитро (1878—1952) — історик, публіцист, письменник, перекладач, Вікторія (1883—1958) — філолог, та наймолодша Льоля.

До п'ятирічного віку жив там у маєтку батьків Сватівка. Малювати почав у першому класі Харківської 3-ї гімназії. У 1888 році навчався в рисувальній школі М. Д. Раєвської-Іванової.

У 1889 р. П. П. Кончаловський вступив до Московської 1-ї гімназії, відвідував вечірній клас Строганівського училища. Пізніше два зимових сезони навчався в приватній академії Р. Жуліана в Парижі. Пізніше повернувся до Росії, вступив до Академії мистецтв, де наставниками П. Кончаловського були П. Ковалевський, В. Савінський, І. Творожников, Г. Залеман. Важливим для формування таланту та світогляду художника-початківця стало спілкування з найталановитішими митцями того часу. М. Врубель, В. Суриков, К. Коровін, В. Сєров, Б. Пастернак, К. Бальмонт. Вони відвідували родину Петра Петровича Кончаловського-старшого — відомого видавця.

Перший етюдник з повним набором фарб П. Кончаловському подарував К. Коровін.

З 1909 року для П. Кончаловського починаються регулярні презентації на виставках творчих угруповань «Золотое руно», «Союз молодежи», «Мир искусства», «Бытие» та інших. Бере участь він у виставках і за кордоном. Художник отримує запрошення на Міжнародну виставку в Амстердамі. П. Кончаловський багато подорожує Європою, відвідує Італію, Францію, Іспанію, Англію, Німеччину. Виїжджає до Сибіру, Кавказу, Криму.

Товаришував з обнінською агрономкою Стефанією Кудрявцевою, якій подарував саджанці бузку, зображеного на картині «Бузок» 1933 року. Кудрявцева розмножила та розсадила їх по всьому Обнінську^[4].

Творчий доробок

Творчий доробок П. Кончаловського становить понад 5 тисяч робіт. Головні жанри в яких працював художник: портрет, пейзаж, натюрморт. Особливі здобутки П. Кончаловського в жанрі натюрморту. «Я пишу квіти так, як музикант грає гами», — говорив про свої натюрморти художник.

Вшанування пам'яті

На честь художника названо одну з вулиць Слов'янська.

Генеалогія