Кончіні

Кончіні (Concini) — італійський шляхетний рід з комуни Ареццо, що відігравав значну роль у політиці Франції та великого герцогства Тосканського у другій половині XVI — на початку XVII ст.

Герб Кончіні

Прізвище походить від Кончіно, сина Якопо (Джакопо), графа Пенна. Цей рід мав переважно володіння в Перуджийській сеньйорії. Етимологія «Кончіно» є суперечливою. З італійської мови перекладається як «будиночок», що може свідчити про якісь фізичні особливості або про те, що був молодшим сином. Першим, хто став використовувати прізвище Кончіні став його онук Якопо (Паппо) з 1390-х років. Він перебирається до Ареццо незадовго до її поглинання Флорентійською республікою. В наступні роки відбувається збідніння родини, земельні володіння зменьшуються за сина (Джованні) і онуків (Бартоломео, Антоніо і Матео) Якопо Кончіні. Вони оселяються в межах Вальдарно (сьогодні частина містечка Террануова-Браччоліні). Землі Бартоломео Кончіні в свою чергу поділили онуки Антоніо Чезаре, Джован Батиста і Карло, сини Матео. Останній став першим, хто отримав у Флорентійській республіці військову посаду.

Більшість представників роду у XIV та XV ст. займали посади нотаріусів або аудиторів. Піднесення роду розпочалося з Бартоломео Кончіні (сина Джован Батисти ді Матео Кончіні), який у 1557 році став фаворитом Лукреції Медічі. Завдяки цьому представники роду потрапили до двору великих герцогів Тосканських, доволі швидко отримали звання сенаторів, займали провідні посади в уряді. Найвідомішим став Кончіно Кончіні, який був фактичним правителем Франції у 1610–1617 роках.

Найвідоміші представники (представники гілки Вальдарно)

• Матео Кончіні, констабле кінноти Флорентійської республіки
• Бартоломео Кончіні (1507–1578), онук останнього, сенатор, секретар з іноземних справ Козімо I, повернув родині титул графа Пенна.
• Матео Кончіні (1501—1573), старший брат останнього, з 1560 до 1562 року єпископ Кортони.
• Джованні Батиста Кончіні (1532–1605) , син передостаннього, перший секретар Франческо I Медічі
• Кончіно Кончіні (1575–1617), маркіз д'Анкр, маршал Франції, фаворит Марії Медічі.
• Бартоломео Медічі, сенатор Тоскани з 1615 року.
• Кончіно Кончіні (1864 – 1946), сенатор Італійського королівства

Джерела

• Apparati della Vita di Benvenuto Cellini, edizione a cura di Ettore Camesasca, Classici Bur, Milano 2007, prima edizione 1985. ISBN 978-88-17-16532-7
• Hélène Duccini: Concini. Grandeur et misère du favori de Marie de Médicis. Michel, Paris 1991, ISBN 2-226-05265-8.
• Congregatio pro Episcopis: Decretum Instantibus votis, AAS 79 (1987), n. 6, S. 654ff.