Конюхов Станіслав Миколайович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конюхов.

Конюхов Станіслав Миколайович (12 квітня 1937, с. Бекренєво, Лезький район, Вологодська область, Росія — 3 квітня 2011, Дніпропетровськ) — український конструктор ракетно-космічної техніки. Генеральний конструктор (з 1991) — Генеральний директор КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля (з 1995).

Станіслав Миколайович Конюхов
Народився	12 квітня 1937(1937-04-12)  Грязовецький район, Вологодська область
Помер	3 квітня 2011(2011-04-03) (73 роки)  Дніпропетровськ, Україна
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	інженер
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь	ракетобудування
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	НАНУ
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Орден Пошани Орден Дружби Заслужений машинобудівник України

Герой України (2004). Доктор технічних наук (1987), професор (1991). Почесний громадянин Дніпропетровська.

Академік Національної академії наук України (відділення механіки, з грудня 1992); академік Академії інженерних наук України (1992), Міжнародної інженерної академії (1992), Академії космонавтики ім. К.Ціолковського (1994), Нью-йоркської Академії наук (1996), Міжнародної академії астронавтики (1997).

Член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України (з 03.1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000).

Життєпис

Народився 12 квітня 1937 (с. Бекренєво, Лезький район, Вологодська область, Росія).

1959 закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету.

З 1959 — працює в ДКБ «Південне» ім. М. К. Янгеля

З 1991 — генеральний конструктор.

З 1987 по 1992 — завідувач кафедри системного проектування Інституту підвищення кваліфікації МЗМ СРСР.

Віце-президент Міжнародної академії астронавтики (з 10.2004).

У березні 2006 — кандидат в народні депутати України від ППСУ, № 2 в списку. На час виборів: Генеральний конструктор — Генеральний директор ДКБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, безпартійний.

3 квітня 2011 року помер у Дніпропетровську від швидкоплинного запалення легенів.

Був похований на Алеї Героїв Запорізького кладовища у Дніпропетровську.

Відзнаки

• Герой України з врученням ордена Держави^[1].
• Почесна відзнака Президента України (1994).
• Лауреат Державної премії СРСР (1977).
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001).
• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (04.1997), I ступеня (04.2007).
• Орден Дружби (Росія, 1997).
• Орден Пошани (Росія, 2004).
• Орден Трудового Червоного Прапора (1982).
• Заслужений машинобудівник України.
• Лауреат премії ім. М. Янгеля АНУ (1991),
• Лауреат премії Уряду РФ в галузі науки і техніки (2005).
• Золота медаль Ф. В. Уткіна (2003).
• Почесний громадянин Дніпропетровська (посмертно) (2011).

На честь науковця названо астероїд 13005 Станконюхов^[2].

Наукові праці

Автор та співавтор понад 240 наукових праць в галузі статики і динаміки стійкості, раціональних способів забезпечення просторової орієнтації, механіки взаємодії твердих тіл з перешкодами за гіперзвукових швидкостей, зокрема:

• «М. К. Янгель — головний конструктор ракетно-космічних систем» (1996, «Космічна наука і технологія», т.2, № 2; співав.),
• «Вероятностно-статистические методы проектирования систем космической техники» (1997, співав.),
• «Минометный старт межконтинентальных баллистических ракет» (1997, співав.),
• «Янгель. Уроки и наследие» (2001, співав.).