Коняєв Віталій Анатолійович

Коняєв Віталій Анатолійович (рос. Виталий Анатольевич Коняев; 11 травня 1937 — 30 вересня 2023, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1974). Народний артист Російської Федерації (26.01.1998).

Коняєв Віталій Анатолійович
Народився	11 травня 1937(1937-05-11)  Кронштадт, Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер	30 вересня 2023(2023-09-30)[1] (86 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, актор театру
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Заклад	Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності	1958 — 2023
Партія	КПРС
У шлюбі з	Дробишева Ніна Іванівна
Діти	Дробишева Олена Віталіївна
IMDb	nm0465471
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коняєв.

Життєпис

Народився в родині Героя Радянського Союзу А. М. Коняєва^[2]. Закінчив Театральне училище ім. М. Щепкіна (1958, курс Леоніда Волкова). Після закінчення інституту був прийнятий до трупи Державного академічного Малого театру, де і пропрацював до кінця життя.

Найвідоміша роль в кіно — командир артилерійської батареї Сергій Вохминцев у драмі Володимира Басова «Тиша» (1963).

Грав в українських стрічках: «Квітка на камені» (1962, немає в титрах), «Слухати у відсіках» (1985), «Дорога до пекла» (1988), «Зброя Зевса» (1991, т/ф, 5 а), «Постріл у труні» (1992).

Фільмографія

• 1958 — Наш кореспондент
• 1958 — Стукайте в будь-які двері
• 1959 — Пісня про Кольцова — Олексій Кольцов
• 1961 — Чисте небо
• 1962 — Квітка на камені (немає в титрах)
• 1963 — Тиша
• 1967 — Щит і меч — Пауль (озвучив Едуард Ізотов)
• 1967 — Зірки і солдати
• 1967 — Про дива людські
• 1970 — Білий флюгер
• 1970 — Щаслива людина
• 1971 — Місто під липами
• 1971 — Там, вдалині, за рікою...
• 1971 — День за днем
• 1972 — Мічений атом
• 1973 — Найостанніший день
• 1975 — Варіант «Омега»
• 1981 — Товариш Іннокентій
• 1985 — Слухати у відсіках
• 1988 — Дорога до пекла
• 1991 — Зброя Зевса (т/ф, 5 а)
• 1992 — Постріл у труні