Копержинська Нонна Кронідівна

Но́нна Кроні́дівна Копержи́нська (1 травня 1920, Київ — 10 червня 1999, Київ) — українська актриса театру і кіно. Народна артистка Української РСР (1967). Лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (1995).

Нонна Кронідівна Копержинська
Ім'я при народженні	Копержинська Нонна Кронідівна
Народилася	1 травня 1920(1920-05-01) Київ
Померла	10 червня 1999(1999-06-10) (79 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українка
Громадянство	СРСР / Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1939—1999
Чоловік	Павло Шкрьоба
Провідні ролі	Секлета у фільмі «За двома зайцями»
IMDb	ID 0465764
Нагороди та премії
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народилася 1 травня 1920 року в Києві. Коли їй було два роки, в неї помер батько. Потім Нонна з мамою-лікаркою переїхала жити на Донбас у невелике місто — Димитров (нині Мирноград), а пізніше, коли її матір перевели на роботу до Києва, Нонна в 1938 році вступила до театрального інституту. Вона потрапила на курс до Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939 році зняв у своєму фільмі «Щорс».

У 1941 році почалася німецько-радянська війна Нонні довелося залишити навчання. Закінчила вона його вже після війни. З 1946 року і до кінця життя актриса працювала у театрі імені Івана Франка, створюючи незабутні сценічні образи. Народна артистка України Галина Яблонська, яка працювала з Нонною Копержинською, пригадувала:

Нонна Копержинська не грала на сцені — вона на ній жила, і в цьому її можна порівняти з Амвросієм Бучмою.

Вдруге з'явилася на екрані в картині «Украдене щастя» (1952), але народна слава до неї прийшла після ролей у фільмах «За двома зайцями» (1961) і «Королева бензоколонки» (1963). Голос видатної акторки впізнавали і любили шанувальники радіовистав «Театр перед мікрофоном».

Могила Нонни Копержинської та Павла Шкрьоби

На початку 1990-х років звільнилась з театру, у 1995 році в останній раз з'явилась на екрані у фільмі Олега Бійми «Острів любові». Померла від онкологічного захворювання 10 червня 1999 року. Через рік, теж від раку, помер старший син Нонни Копержинської, Євген^[1]. Похована поруч зі своїм чоловіком, театральним режисером Павлом Шкрьобою на Байковому цвинтарі Києва (ділянка № 49-А).

Ролі в театрі

Київський театр ім. Івана Франка

• 1968 — «На сьомому небі» Миколи Зарудного; реж. Дмитро Чайковський — Софія Іванівна^[2]
• Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького)
• Вустя, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»,
• Степанида «Не судилось» М. Старицького,
• Ганна «Фараони» О. Коломійця,
• Ганна «Безталанна» І. Карпенка-Карого,
• Люба Шевцова «Молода гвардія» О. Фадєєва,
• Катерина «В степах України» О. Корнійчука,
• Настя «Патетична соната» М. Куліша
• Марина «Дядя Ваня» А. Чехова,
• Ніна Іванівна «Ретро» О. Галіна
• Клара Цеханасян «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта
• Катерина — Пора жовтого листя М. Я. Зарудного
• Марта — Макар Діброва О. Є. Корнійчука
• Настя — Украдене щастя" І. Я. Франка
• Галина Петрівна — Гріх В. К. Винниченка
• Гордиля — Лиха доля М. П. Старицького
• Варвара — Мої друзі О. Корнійчука

Фільмографія

• 1939 — «Щорс»
• 1952 — «Украдене щастя» (фільм-вистава) — друга сусідка
• 1953 — «Калиновий гай»
• 1953 — «Доля Марини» — Мотря
• 1955 — «Назар Стодоля» (фільм-вистава) — молодиця
• 1955 — «В один чудовий день» — Оксана
• 1956 — «Коли співають солов'ї» — Устина
• 1957 — «Партизанська іскра» — мачеха Волошиних
• 1957 — «Штепсель одружує Тарапуньку» — тётя Вустя
• 1958 — «Чарівна ніч» (короткометражний) — Василина
• 1958 — «Сватання на Гончарівці» — Одарка
• 1958 — «Хлопчики» — жінка на вокзалі
• 1960 — «Киянка» (Фільм 3)
• 1961 — «За двома зайцями» — Секлета Пилипівна Лимериха, мати Галі
• 1962 — «Свіччине весілля» (фільм-вистава) — Тетяна, бублейниця
• 1963 — «Королева бензоколонки» — Рогнеда Карпівна, буфетниця
• 1964 — «Фараони» (фільм-вистава) — Ганна
• 1965 — «Місяць травень» — мати Галі
• 1966 — «Безталанна» (фільм-вистава) — Ганна
• 1966 — «Чому посміхаються зірки» (фільм-вистава) — Оксана Дмитрівна
• 1967 — «Десятый крок» — епізод
• 1967 — «Непосиди» — Диходиміха, мати Олега
• 1967 — «Не судилось» (фільм-вистава) — Степанида
• 1969 — «Варчина земля» — Нонна Степанівна, голова
• 1969 — «Якщо є вітрила» — Капіталіна Дмитровна Дудка, жінка боцмана
• 1969 — «Лиха доля» — Гордиля
• 1971 — «Інспектор карного розшуку» — Каштанова, сусідка Огороднікових
• 1972 — «Мушкетери 4 «А»» (короткометражний) — Макарівна, тітка Юрка
• 1972 — «Рим, 17...»
• 1972 — «Зозуля з дипломом»
• 1974 — «Прощавайте, фараони» — Ганна
• 1975 — «Прості клопоти» — Єфимівна
• 1976 — «Час — московський» — Єфимівна
• 1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — Настя, мати Самрося і Романа
• 1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
• 1982 — «Ретро» (фільм-вистава) — Ніна Іванівна Воронкова, медсестра
• 1994 — «Царівна» (серіал) — приятелька
• 1995 — «Острів любові» (Фільм перший. «Острів любові») — нянька паночки

Пам'ять

Меморіальна дошка на Михайлівській вулиці в Києві

• 9 червня 2009 року на будинку № 2 по Михайлівській вулиці у Києві, де Нонна Копержинська жила з 1981 по 1999 рік, було встановлено меморіальну дошку на її честь^[3].
• Олег Вергеліс. Народна артистка (Олег Вергеліс про Нонну Копержинську). — Київ : ТОВ «ЗНУА», Журнал «Радуга», 2019. — 198 с. — (Серія «Глядацький зал») — ISBN 978-966-281-150-6.