Копиця Олександр Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копиця.

Олекса́ндр Ві́кторович Копи́ця (15 січня 1977 — 31 січня 2015) — солдат резерву 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.

Копиця Олександр Вікторович
Солдат
Загальна інформація
Народження	15 січня 1977(1977-01-15)  Куп'янськ, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	31 січня 2015(2015-01-31) (38 років)  Вуглегірськ
Поховання	Міське кладовище № 15d
Псевдо	«Дадді»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Народився 15 січня 1977 року в смт Ківшарівка Харківської області.

Мешкав у місті Харків. Працював фармацевтом.

Восени 2014-го покинув роботу фармацевта та вирушив на фронт добровольцем. Водій, 1-ше відділення 2-го взводу 3-ї роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Дадді».

31 січня 2015-го загинув у бою під Вуглегірськом під час виконання службово-бойового завдання з вивезення поранених вояків з-під обстрілу, у нерівному бою захищав до останнього поранених; тоді ж поліг солдат резерву Андрій Реута. Терористи замаскували танки в посадці на околиці міста й обсріляли практично впритул український броньовик з відстані 30 метрів. За свідченням учасників бою, Олександра розірвало навпіл.

Похований у місті Харків 5 лютого 2015-го, 15-те міське кладовище.

Без Олександра лишились дружина Людмила, дочка 1999 р. н., син 2008 р. н.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня^[2][3].