Кордильєра-дель-Кондор

Кордильєра-дель-Кондор або Гірський хребет Кондор — гірський масив Анд, який є частиною східних хребтів андської гірської країни. По гірському хребту Кондор проходить міжнародний кордон між Еквадором і Перу. Територія хребта характеризується високим біорізноманіттям та ще не достатньо вивчена.

Кордильєра-дель-Кондор
Гірський хребет	Анди
Континент	Америка
Країна	Еквадор і  Перу
Висота над рівнем моря	2950 м
Довжина або відстань	150 км
Площа	25 857 км²
Кордильєра-дель-Кондор у Вікісховищі

Опис

Рельєф та геологія

Тепуй Кордильєра-дель-Кондор

Кордильєра-дель-Кондор простягаються приблизно на 150 км з півночі на південь, їх висота досягає 3200 м над рівнем моря^[1]. Кордильєра-дель-Кондор розташована в природному регіоні Еквадору Орієнте, на території еквадорських провінцій Самора-Чинчипе та Морона-Сантьяго, а також перуанських регіонів Амазонас та Кахамарка.

Шари поверхні були підняті та створили Кордильєра-дель-Кондор внаслідок орогенезу Анд (Східних) з пізнього міоцену, причому більша частина підняття відбулася з пліоцену, протягом останніх 5 мільйонів років. Осадові товщі в регіоні хребта Кондора представлені вапняковими породами з вулканічними прошарками та червонуватими глинами. Західна частина регіону охоплює масивний гранітний батоліт Самора. ^[2] У північній частині гірського хребта Кондор метаморфічні породи представлені кварцитами, філітами, андезитами, грауваками та гранітними сланцями, осадові ― кремнистими пісковиками, вапняками, а вулканічні породи ― вапняно-лужною лавою та пірокластичними породами^[3].

Вершини ізольованих плато з пісковика, що складають кістяк Кордильєр-дель-Кондор, схожі на гвіанські тепуї, але вони не плоскі, а мають нахил. Вони досягають висоти більш 1800 м та вкриті заростями і трав'янистими луками.^[4]

На території Кордильєра-дель-Кондор ведуться роботи з добутку міді та золота^[5].

Гідрологія

З заходу гірський хребет огинає річка Самора (ліва притока річки Сантьяго), з півночі річка Сантьяго (права притока Мараньйон), зі східних схилів починаються річка Сенепа (права притока Мараньйону).

Флора та фауна

Гірський хребет Кондор належить до екорегіону гірських лісів Східних Анд, що простягається від південної Колумбії до північного Перу^[6]. У 1994 році наукова експедиція виявила біологічну різноманітність Кордильєр-дель-Кондор та високу концентрацію деяких видів рослин, які ще не до кінця вивчені^[1][7][8]. Є багато ендемічних видів дерев, які були вперше зареєстровані в цьому регіоні Еквадору^[5]. Наприклад, був зареєстрований раніше невідомий екземпляр сумчастої тварини Caenolestes condorensis.

Висотна поясність Кордильєра-дель-Кондор представлена вологими гірськими лісами Східних Кордильєр, які поширені на висоті до 1800 м над рівнем моря. Зі збільшенням висоти ці ліси змінюються хмарними лісами з деревами до 20 м у висоту та великою кількістю моху. На висоті понад 3000 м над рівнем моря ліси змінюються криволіссям^[9][10][11] В сухих теплих районах на тепуях поширені орхідеї та бромелієві луки^[10]. Всього зареєстровано 166 мохоподібних рослин на пагорбах до 1800 м, що є 14% з 807 видів, зареєстрованих в Еквадорі^[12].

Серед птахів є види, які потребують охорони, такі як папуга андійський (Leptosittaca branickii), папуга бурокрилий (Touit stictoptera), свіфт білогрудий (Cypseloides lemosi), якамара вогнистогруда (Galbula pastazae) і танагра вогнистогорла (Wetmorethraupis sterrhopteron)^[5][13]. Порівняно мало видів ссавців зареєстровано у лісах Кондора, що піднімаються до висоти 1800 м. Серед основних – андський ведмідь, мавпа-павук, ягуарунді, андський гуанта, коаті, кажани та різноманітні дрібні гризуни.^[14][5][15]

Кордонне розташування

Понад 160 років прикордонна територія, що охоплювала гори Кондор, була спірною між Еквадором та Перу, що постійно призводило до збройних зіткнень між двома вищезгаданими країнами в 1941, 1981 і 1995 роках^[2][4]. Після прикордонного конфлікту 1995 року дві країни почали дипломатичні переговори, в результаті яких у 1998 році було укладено мирний договір, який встановив точне розташування міжнародного кордону^[16].

Екологічний напрямок

У гірському масиві Кордильєра-дель-Кондор розташовано національний парк Ічігкат-Муджа^[es][7], біологічний заповідник Ель-Кімі^[es][14], заповідник дикої природи Ель-Сарза^[es][15] та заповідна зона Сантьяго-Комайна^[es][13].

За підтримки Національного географічного товариства, Ботанічного саду Міссурі та Національного гербарію Еквадору в грудні 2000 року розпочалася серія експедицій для інвентаризації флори Кордильєри-дель-Кондор. Ці польові дослідження відкрили низку нових для науки рослин^[10]. Вони проводились у співпраці з Федерацією народу Шуари, який є корінним населенням цього регіону^{[12] [17][18]}.

Див. також

• Державний кордон Еквадору
• Перуансько-еквадорська війна