Корейська народна армія

Корейська народна армія (кор. 조선 인민군 — Чосон інмінгун) — збройні сили Північної Кореї та воєнізоване крило Трудової партії Кореї. Складаються з Сухопутних військ, Повітряних та протиповітряних сил, Військово-морських сил, Сил спеціальних операцій^[en] а також з 2012 — Стратегічних ракетних військ. Нею керує Центральна військова комісія ТПК^[en], яку очолюють генеральний секретар ТПК^[en] і президент Державних справ^[en]; обидва пости зараз обіймає Кім Чен Ин.

Корейська народна армія
조선인민군
Емблема КНА
Прапор КНА
Засновані	8 лютого 1948
Види збройних сил
Сухопутні війська Повітряні сили Військово-морські сили Стратегічні ракетні війська
Командування
Головнокомандувач	Кім Чен Ин
Людські ресурси
Активні службовці	1 190 000 осіб (2012)[1]
Історія
Корейська війна, малі сутички з армією Південної Кореї та США
Корейська народна армія у Вікісховищі

Ця стаття про збройні сили Північної Кореї. Про збройні сили Південної Кореї див. Збройні сили Республіки Корея.

Загальна чисельність кадрових військовослужбовців в армії становить, за різними оцінками, від 850 до 1200 тисяч осіб. У резерві налічується близько 4 000 000 осіб. Переважна частина військ розташована в районі Демілітаризованій зоні на кордоні з Південною Кореєю.

Оскільки після закінчення Корейської війни в 1953 країна знаходиться в стані тимчасового перемир'я, збройні сили знаходяться в постійній бойовій готовності, періодично проводячи різного роду дрібні операції проти супротивників КНДР. Однак у березні 2013 року Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії Кім Чен Ин заявив, що розірвав усі угоди про ненапад, укладені з Південною Кореєю, а також анулював договір про денуклеаризацію півострова через наростаючий конфлікт з Південною Кореєю і США.

Історія

В КНДР історію існування Корейської народної армії відраховують від створення антияпонської народної партизанської армії (АНПА), створеної 25 квітня 1932^[2] на базі партизанських загонів корейських комуністів, які боролися проти японських окупантів на території Маньчжурії, де проживало понад 1 млн корейців, і в північних районах Кореї.

Північнокорейці стверджують, що в 1934 вона була перетворена в Корейську народно-революційну армію (КНРА)^[3]. Згідно північнокорейської історіографії, КНРА у взаємодії з китайськими народно-революційними силами провела на північному сході Китаю ряд операцій проти японських окупантів^[4]. Одним з командирів КНРА, згідно з північнокорейської історіографії, був Кім Ір Сен. У Північній Кореї заявляють, що в 1945 вона брала участь спільно з військами Радянської Армії в боях проти «імперіалістичної Японії».

Історик А. Ланьков заперечує саме існування КНРА, відносячи всю діяльність антияпонських партизан у Манчжурії в період 1932 — 1941 років на рахунок антияпонської народної партизанської армії.^[5].

Файл:KVA Shenyan.jpg

Корейська армія в Шеньяні

З іншого боку, в 1939 році в Яньані, Китай, був сформований Корпус Корейських Добровольців під командуванням Кім Му Чжона і Кім Ду Бона, який мав до 1945 року чисельність до 1000 багнетів. Після поразки Японії корпус об'єднався з частинами китайських комуністів у Манчжурії і до вересня 1945 року поповнив свою чисельність до 2500 осіб (за рахунок корейців Манчжурії та північній Кореї. Однак розпочата в жовтні 1945 року спроба організованого проходу корпусу в Корею була негативно зустрінута радянською владою^[6].

На початку 1946 року Тимчасовий народний комітет Північної Кореї став створювати перші регулярні військові частини. Перші частини комплектувалися на основі принципу добровільності. У середині 1946 року була сформована одна піхотна бригада і дві школи з підготовки командного та політичного складу для армії^[7].

В 1947 — 1949 роках остаточно сформувалася Корейська народна армія. Були додатково сформовані піхотна дивізія, окрема танкова бригада, окремі артилерійський, зенітний-артилерійський та інженерний полки, полк зв'язку; почалося формування ВПС та ВМС. До складу КНА були включені 5-а і 6-а корейські піхотні дивізії, які у складі Народно-визвольної армії Китаю брали участь у Громадянській війні в Китаї.

У першій половині 1950 року, у зв'язку з напруженістю у відносинах з Південною Кореєю, було закінчено переформування армії КНДР. Загальна її чисельність разом з військами Міністерства внутрішніх справ до початку війни становила 188 тис. осіб:

• Сухопутні війська (чисельністю в 175 тис. осіб) мали у своєму складі 10 піхотних дивізій (1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12, 13, 15-та), з них 4 (1-ша, 10-та, 13-та, 14-та) в стадії формування, 105-у танкову бригаду, 1 мотоциклетний полк та інші підрозділи. на озброєнні сухопутних військ перебували 258 танків і 1600 гармат та мінометів^[8].
• ВПС (2829 осіб) складалися з однієї авіадивізії і 239 літаків (93 штурмовика Іл-10, 79 винищувачів Як-9, 67 спеціальних літаки).
• ВМФ (10 307 осіб) мали в своєму складі 4 дивізіони кораблів.

Керівництво збройними силами здійснювалося Міністерством оборони через Генеральний штаб і командувачів видами збройних сил і родів військ.

25 червня 1950 року КНА вторглася в Південну Корею. Під час Корейської війни (1950 — 1953) КНА перетворилася на кадрову армію. 481 воїну було присвоєно звання Героя КНДР, понад 718 тис. осіб було нагороджено орденами та медалями. Втрати під час війни склали понад півмільйона людей^[9]. 8 лютого довгий час відзначався в КНДР як день КНА.

Сучасний стан