Корецький Віктор Борисович

Віктор Борисович Коре́цький (нар. 18 травня 1909, Київ — пом. 4 липня 1998, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист, фотограф; член Спілки художників СРСР з 1960-х років.

Корецький Віктор Борисович
Народження	18 травня 1909(1909-05-18)[1]  Київ, Російська імперія[2]
Смерть	4 липня 1998(1998-07-04)[3][1] (89 років)
	Москва, Росія[3]
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР  Російська імперія  Росія
Діяльність	художник-плакатист, візуальний митець, графік
Член	СХ СРСР
Роботи в колекції	Тейт
Нагороди
Корецький Віктор Борисович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корецький.

Біографія

Народився 5 [18] травня 1909(19090518) року у місті Києві (тепер Україна). У 1922—1929 роках навчався у Московській школі образотворчих мистецтв. У 1930-ті роки оформив кілька вистав для Реалістичного театру Миколи Охлопкова і для театру-студії Юрія Завадського. Співпрацював з московськими видавництвами, зокрема у 1939–1987 роках з «Рекламфільмом», з 1970 року в видавництвом «Планета» та з 1974 року з видавництвом «Плакат».

Помер в Москві 4 липня 1998 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Творчість

У 1920—1930-ті роки створив галерею портретів акторів (серія «Артисти»). З 1931 року почав працювати в галузі плаката. Художник поєднував фотографії з малюнком олівцем і гуашшю. За роки творчості створив біля 700 плакатів, в основному на політичні теми. Серед робіт:

• плакати
  • «Привіт Великому Союзу РСР!» (1937);
  • «Зустріч Червоної армії з населенням Західної України і За­­хідної Білорусії» (1940; випущено як марку у 1968 році);
  • «Наші сили незліченні» (1941);
  • «Воїн Червоної армії, врятуй!» (1942);
  • «Не піти ворогу від розплати!» (1942);
  • «Смерть детоубийцам!» (1942);
  • «Боєць, спаси мене від рабства!» (1942);
  • «Німець їсть хліб наших дітей!» (1943);
  • «Бий так …» (1943, серія плакатів);
  • «Відновимо!» (1947);
  • «Мир переможе!» (1950);
  • «Хочеш бути таким — тренуйся!» (1951);
  • «Базікало — знахідка для ворога» (1954);
  • «Безсмертя Леніна — в наших звершеннях» (1964);
  • «Люди, будьте пильні!» (1965);
  • «Будьте прокляті!» (1965);
  • «Країна робітників і селян штурмує зоряний океан!» (1966);
  • «Справа миру — в руках на­­родів» (1973);
  • «Життя переможе!» (1973);
  • «Ні — фашизму» (1975);
  • «1905 рік» (1975);
  • «Кігтям смертей не віддамо дітей» (1977);
  • «За владу Рад!» (1978);
  • «Ні!» (1978);
  • «Близнюки по духу і крові» (1980);
  • «Перебудову не зупинити!» (1988);
  • «Співробітництво» (1989);
  • «Бій бю­­рократизму» (1989);
  • «Діалог» (1989);
  • «Мир» (1989);

• емблема Спартакіади народів СРСР (1956);

поштова марка «Будь героєм!»

• поштова марка «Будь героєм!» (1941);

• живопис
  • «Ю. Нікулін» (1963);
  • «Актриса» (1980);
  • «Онука» (1983);
  • «К. Казарян» (1986);
  • «Сонети В. Шек­­с­­піра» (1988);
  • «Естрадні актори Тульчині» (1988);
  • «Перед виходом» (1989);
  • «Сюр­­приз» (1989).

Брав участь у зональних, всеросійських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1932 року. Персональні відбулися у Москві у 1991 та 1998 роках і посмертні в 2011–2012 роках.

Плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці, Центральному музеї збройних сил Росії, московській мерії, Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, Рибінському державному історико-архітектурному художньому музеї-заповіднику, Одеському художньому музеї, Дрезденській картинній галереї, багатьох приватних колекціях і галереях Росії, Німеччини, Парижа, Лондона, США та інших^[4].

Автор книг:

• «Заметки плакатиста» (1958, Москва);
• «Товарищ пла­­кат: Опыт, размышления» (1981, Москва).

Відзнаки

• Перша премія на конкурсі, присвяченому 40-річчю революції (1946)^[4];
• Дві Сталінські премії (1946, 1949);
• Вісім дипломів першого ступеня на Міжнародній виставці плаката у Відні (1948)^[4];
• Заслужений художник РРФСР з 1964 року;
• Золота медаль «Бор­­цю за мир» Радянського комітетуту захисту миру (1974).