Кошик

Ко́шик (від прасл.: *košь) — ємність різного вигляду, сплетена з прутів, з стебел, соломи, кори, коріння та інших матеріалів.

Кошик

Плетіння кошика («кошулі») майстром с. Грабівка Куликівського району Чернігівської області

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кошик (значення).

Назва

Слово кошик є зменшувальною формою від кіш, що походить від прасл.: *košь (з ранішого *kosj-), і далі — від пра-і.є.: *k^u̯as-, звідки також лат. qualum («плетений кошик»)^[1]. Не пов'язане з омонімічним кіш («табір», «курінь»), що має тюркську етимологію^[1].

Зараз кошами називаються переважно великі кошики, маленькі кошики з бересту, лика також зовуть козубами, прямокутні коші відомі як короби (кошики з лубу чи дерева називалися коробками)^[2], берестяні — як берестя́нки^[3]. Великі солом'яні коші для зберігання зерна називалися соло́м'яники, кошелі^[4][5]. У деяких діалектах, зокрема в північній Чернігівщині для кошика з двома ручками вживаються назви кошуля або кашуля^[6] (не плутати з сорочкою) і верейка, на Волині — сапотка, на Запоріжжі — сапетка. Інші назви лозового кошика — корзина, плетінка, кошіль^[7][5], діал. опа́лка^[8], кобеля, кошівка^[9].

Загальний опис

Суцільні кошики іноді роблять з паперу, тканини тощо, вони відрізняються від коробки верхом, і бувають без кришок або з плоскими кришками, без обичайки. Зазвичай кошик — це народний виріб з бересту або вербової лози, рідше з тонкої дранки. Іноді трапляються металеві кошики.

У традиційному кошикарстві плетіння починають зі дна. Основу роблять з кількох складених зірчасто лозин, які обплітають тоншими прутиками, починаючи з центру. Для плетіння стінок у плетиво вставляють «снозики»^[10] — прути основи стінок, які загинають догори. Навколо них плетуть стінки, верхні кінці снозиків загинають горизонтально і виплітають край. Снозики можуть бути й дротяними: їх кріплять до кільця з товстої лозини, що утворює край, а нижні кінці кріплять до нижнього кільця, що є основою дна, або з'єднують внизу, виплітаючи дно як продовження стінок.

У сучасному сільському побуті переважно використовують плетені з лози з металевим каркасом, або плетені з алюмінієвого дроту чи капронових ниток з металевим каркасом. Вони надійніші і часто легші за традиційні з лози.

Великі закриті кошики колись широко використовували як вулики для бджіл (вони називалися сапетками).

Галерея

• 
  Плетений кошик для повітряної кулі, на 16 пасажирів
• 
  Торговий прилавок з кошиками, Франкфурт, Німеччина
• 
  Глибокий ручний кошик
• 
  Кошики з ялинової драні. Вітебська область

Цікаві факти

• Чоловіче ім'я Спиридон за походженням пов'язане з грец. σπυρίς (род. відм. σπυρίδος) — «вербовий кошик»^[11].
• У давній Чехії для просіювання руди використовували кошик, сплетений з вербової лози^[12].
• Баскетбол в українській мові колись називався «кошиківкою»^[13][14] чи «кошівкою»^[15].

Див. також

• Козуб
• Кошниця
• Плетіння
• Сапет
• Дат Со Ла Лі