Король Літр

«Король Літр» — сатирична п'єса українського письменника Леся Подерв'янського на чотири дії, написана суржиком із широким використанням ненормативної лексики. Пародія на трагедію «Король Лір» англійського письменника Вільяма Шекспіра; сатира на радянську дійсність.

Король Літр
Жанр	сатирична п'єса
Форма	п'єса
Автор	Лесь Подерв'янський
Мова	українська (з використанням суржику)

Сюжет

«Король Літр» — сатирична травестія на шекспірівського «Короля Ліра», дія якої відбувається в «похмурому середньовіччі» Англії. П’єса відкривається на брудному пляжі: старий божевільний Король Літр зрікся влади і наказав ввести демократію, роздав усе багатство, і зараз животіє, збираючи пляшки разом із трьома доньками — фавориткою Корделією та нелюбими Рейганою і Гонерільєю.

Друга дія відбувається у кулуарах парламенту: колишні маргінали Едгар (тепер лорд) та Едмунд (професор) коментують порядки, що постали після зречення Літра. Третя дія розгортається на пункті прийому склотари, де блазень Йорік перемагає Привида (карикатурне опудало з книжкою «Тімур і його команда») і раптово стає народним героєм.

Четверта дія відбувається у тронному залі, де Йоріка коронують. Він оголошує пуритансько-репресивні «реформи» й намагається дисциплінувати підданих. Літр розкриває, що Йорік є його позашлюбним сином, і домагається до нього. Літра беруть під арешт; його доньки відрікаються від нього і присягають новому режимові. Привид повертається, розправляється з Літром і зрештою займає трон; доля Йоріка залишається невизначеною. Завіса опускається під веселий регіт Привида.

Дійові особи

• Король Літр, «хтивий, безпринципний і божевільний алкаголік»
• Доньки короля Літра Корделія, Рейгана і Гонерілья
• Едгар та Едмунд, колись представники суспільних низів, а зараз — істеблішменту
• Кєнт і Мєнт
• Йорік, «патворний нєдоносок, начітавшійся Заратустри. На початку п’єси – блазень, згодом – статечна людина, вождь англійського народу»; позашлюбний син короля Літра
• Привид, «опудало в білім простирадлі, під пахвою несе кнігу “Тімур і його команда”»

Сприйняття та адаптації

«“Гамлєт” та “Король Літр” Леся Подерв’янського вирізняються на тлі тривалої традиції травестування шекспірівських п’єс і поем: український драматург звертається до драматургічного канону Барда не задля простої розваги, а щоб позначити найболючіші точки радянського суспільства й подолати цей травматичний досвід за допомогою грубих, проте дієвих інструментів — порнографії, брутальності, туалетного гумору та ненормативної лексики, що показали себе як потужні засоби підриву офіційного тоталітарного наративу»^[1].

П'єсу вивчають українські науковці як один із прикладів опрацювання та пародіювання шекспірівського тексту українськими письменниками. Її часто аналізують разом із іншим твором Леся Подерв'янського «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму», який також є пародією на шекспірівський текст^[1][2].

Також п'єса вивчається як сатира на радянську дійсність (наприклад, проблему алкоголізму) та радянську ідеологію (наприклад, у п'єсі пародіюються радянські пропагандистські тропи про революціонерів та героїв війни)^[1][3].

У 2012 року п’єсу включено до вистави «Сни Васіліси Єгоровни» (режисер-постановник — Андрій Крітенко), яку неодноразово виконували в Києві^[4][5]. Також вона включена до низки видань творів Подерв'янського, які виходили у видавництвах «Фоліо» та «Наш Формат».