Коротких Юрій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коротких.

Юрій Павлович Коротких (рос. Юрий Павлович Коротких, нар. 23 листопада 1939, Дунаєво, Читинська область, РРФСР — пом. 29 лютого 2016, Маріуполь, Україна) — радянський український футболіст російського походження, воротар, згодом — футбольний тренер.

Юрій Коротких
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Павлович Коротких
Народження	23 листопада 1939(1939-11-23)
	Дунаєво, Читинська область, РРФСР
Смерть	29 лютого 2016(2016-02-29) (76 років)
	Маріуполь, Україна
Зріст	175 см
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
	«Механік» (Т)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1958—1959 «Металург» (НТ) 50 (-?) 1960—1961 ЦСКА (М) 4 (-8) 1961—1962 Команда м. Серпухів 25 (-?) 1963 «Крила Рад» (С) 32 (-45) 1963 СКА (Ростов-на-Дону) 0 (0) 1964—1969 «Шахтар» (С) 104 (-88) 1969 «Кривбас» 29 (-31) 1970—1973 «Азовець»/«Металург» (М) 68 (-61)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Вихованець «Механіка» (Тюмень). У 1958 році розпочав футбольну кар'єру в місцевій аматорській команді «Зірка» (Тюмень), однак через півроку перейшов до «Металурга» (Нижній Тагіл). У 1950 році був призваний на військову службу, під час якої виступав у московському ЦСКА. Влітку 1961 року відправився до команди міста Серпухов. У 1963 році захищав кольори клубів «Крила Рад» (Самара) та СКА (Ростов-на-Дону). На початку 1964 року прийняв запрошення від тренера донецького «Шахтаря» Олега Ошенкова^[1]. Влітку 1969 року перейшов до криворізького «Кривбасу», але вже в 1970 році перейшов до маріупольського «Азовця», в складі якого 1973 року й завершив кар'єру професіональну кар'єру^[2].

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1973 році прийняв запрошення приєднатися до тренерського штабу марупольського «Металурга», в якому працював тренером воротарів та технічним директором клубу.

29 лютого 2016 року помер в Маріуполі у віці 77 років^[3].

Досягнення

Індивідуальні

• У спуску 33-ох найкращих футболістів Української РСР (3 рази)
• Найдовша «суха серія» донецького «Шахтаря» в чемпіонатах СРСР: 913 хвилин