Корсаков (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсаков.

Корса́ков (рос. Корса́ков; у 1869—1908 роках — Корса́ковський пост, у 1908—1946 роках — Оодома́рі; яп. 大泊) — портове місто в Росії, адміністративний центр Корсаковського міського округу Сахалінської області. Розташоване у південній частині острова Сахаліну на березі затоки Аніви Охотського моря, за 42 км на південь від Южно-Сахалінська^[1]. Залізнична станція Сахалінської залізниці^[2]. Населення — 33 259 осіб (2023).

місто Корсаков
Герб Корсакова Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Сахалінська область
Муніципальний район	Корсаковський
Код ЗКАТУ:	64216501000
Код ЗКТМО:	64716000001
Основні дані
Час заснування	1853
Статус міста	1946
Населення	35 079 (2008)
Площа	26 км²
Поштовий індекс	694020
Телефонний код	+7 42435
Географічні координати:	46°38′00″ пн. ш. 142°46′00″ сх. д.
Міста-побратими	Момбецу, Вакканай, Сьонай, Самчхок
Влада
Вебсторінка	sakh-korsakov.ru
Міський голова	Лада Мудрова
Мапа
Корсаков
Корсаков у Вікісховищі

Історія

Місто є першим і найстарішим з російських поселень Сахаліну і Сахалінської області. Спочатку на його місці було айнське поселення Томарі-Аніва (Затока Аніва), а згідно з іншими джерелами — Кусун-котан (яп. 久春古丹), засноване ще в 1679 році кланом Мацумае, який керував у той час на Хоккайдо^[3]. 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1853 року російський мореплавець Геннадій Невельський заснував військовий сторожовий пост Муравйовський^[ru], названий на честь генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Муравйова. Начальником був призначений майор Микола Буссе. Але вже 30 травня 1854 року пост було евакуйовано у зв'язку з початком Кримської війни. 31 липня 1869 року пост відтворено під назвою Корсаковський (на честь іншого східно-сибірського генерал-губернатора Михайла Корсакова)^[4], а з запровадженням на острові каторги став центром Корсаковського округу.

У 1905 році Південний Сахалін відійшов до Японії і пост перейменували в Отомарі (Оодомарі; «велика гавань»). До жовтня 1908 року тут був адміністративний центр губернаторства Карафуто (потім перенесено до Тойохару). 16 серпня 1945 року в Отомарі висадився десант радянської морської піхоти і до вечора гарнізон капітулював (в полон здалися понад 1200 японців)^[5].

5 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради РСФСР Отомарі перейменовано в Корсаков і отримав статус міста.

Населення

Чисельність населення

1897[6]	1912[7]	1925[8]	1935[9]	1959[10]	1967[6]	1970[11]
1700	▲10 861	▲24 767	▼23 789	▲32 914	▲34 000	▲38 210
1979[12]	1989[13]	1992[6]	1996[6]	1998[6]	2000[6]	2001[6]
▲42 341	▲45 096	▲45 300	▼40 300	▼38 300	▼37 000	▼36 500
2002[14]	2003[6]	2005[6]	2006[6]	2007[6]	2008[6]	2009[15]
▲36 652	▲36 700	▼35 900	▼35 500	▼35 100	▬35 100	▼34 983
2010[16]	2011[17]	2012[18]	2013[19]	2014[20]	2015[21]	2016[22]
▼33 526	▼33 451	▼33 322	▼33 148	▼32 860	▲32 962	▲33 056
2017[23]	2018[24]	2019[25]
▲33 213	▼33 203	▲33 645

Економіка

У місті розташовані база океанічного рибальства, рибозавод, фабрика гофрованої тари. Поблизу міста діє великий завод по зрідженню природного газу з причальним комплексом (єдиний в Росії; введений в експлуатацію 18 лютого 2009 року у рамках енергетичного проекту «Сахалін-2»)^[26].

Транспорт

Місто лежить приблизно за 30 кілометрів від Южно-Сахалінського аеропорту. Існує регулярне автобусне і мікроавтобусне сполучення Корсакова з Южно-Сахалінськом, але відсутнє з аеропортом. Існує пасажирське поромне сполучення через затоку Аніву між Корсаковим і японським містом Вакканаєм на Хоккайдо.

Культура

У місті працюють Будинок культури, історико-краєзнавчий музей, школа мистецтв. Видасться газета «Восход»^[1].

Пам'ятники^[1]

• Михайлу Корсакову;
• Першим російським гідрографам Тихоокеанського флоту — дзвін маяка мису Крильон;
• Радянським воїнам-визволителям міста від японських імперіалістів.
• Знак на честь 30-річчя російського флоту.

Погруддя Михайла Корсакова.	Дзвін маяка мису Крильон.	Обеліск Радянським воїнам.