Косенко Олександр Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Косенко.

Олекса́ндр Петро́вич Косе́нко (нар. 18 січня 1970, Дніпропетровськ^[2], Українська РСР, СРСР) — український футзаліст. Після завершення ігрової кар'єри — футзальний тренер. Головний тренер збірної України з футзалу. У минулому — універсал низки українських клубів, гравець національної збірної України. Дворазовий віцечемпіон Європи, заслужений майстер спорту України.

Олександр Косенко
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Петрович Косенко
Народження	18 січня 1970(1970-01-18) (55 років)
	Дніпропетровськ, УРСР, СССР
Зріст	176 см[1]
Вага	71 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Універсал
Юнацькі клуби
	ДЮСШ «Дніпро-75»
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1993—1996 «Механізатор» 74 (87) 1996—1998 «Локомотив» (Одеса) 52 (64) 1998—2000 «Запоріжкокс» 65 (68) 2000—2002 «Фінпромко-Альфа» 59 (34) 2002—2005 «Шахтар» 84 (49) 2004 →  «Шахатар-2» 2 (1) 2005—2008 «Будівел» 82 (29) 2008—2009 «Планета-Міст» 20 (3) 2013—2014 «Енергія-2» 7 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996—1998 Україна (студ.) ? (12) 1995—2004 Україна ? (42)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2009—2013 «Вибір» 2013—2014 «Енергія» (Львів) 2014— Україна
Звання, нагороди
Звання	Заслужений майстер спорту України
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Закінчив школу зі срібною медаллю. Після завершення навчання у школі і ДЮСШ «Дніпро-75»^[3], де він займався футболом разом з братами Олександром і Сергієм Москалюками, Сергієм Момоновим, Костянтином Єременком і Валерієм Воробйовим, на два роки пішов у військо^[4]. Після дембеля вступив у Дніпропетровський металургійний інститут, де навчався й одночасно грав у футбол у чемпіонаті серед колективів фізкультури та студентській першості. Пізніше разом з Сергієм Ярошенком і Євгеном Хлівнюком був запрошений у футзальний клуб «Механізатор»^[5].

2000 року Валерій Водян очолив російський клуб «Фінпромко-Альфа» і запросив до команди 6 українських гравців, серед яких був і Косенко^[5]. За два сезони у формі російського клубу здобув два трофеї: Кубок Росії-2001 та Кубок володарів кубків УЄФА у 2002 році.

У 2002 році повернувся до України на підписав контракт із донецьким «Шахтарем», за який грав упродовж трьох сезонів. Разом із командою двічі ставав чемпіоном України та стільки ж піднімав над головою Кубок.

У сезоні 2005/2006 перейшов у стан дніпровського «Будівела», де почав виконувати функції граючого тренера. Невдовзі після розформування команди 3 грудня 2008 року підписав на 2,5 роки контракт з «Планетою-Міст», де в 2009 році завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

Дебютував у головній українській команді 23 жовтня 1995 року в матчі проти збірної Югославії, в якому відкрив свій рахунок голам за збірну^[6].

Кар'єра тренера

Кар'єра клубного тренера

Після завершення ігрової кар'єри очолив аматорський клуб «Вибір»^[7], який виступав у чемпіонаті України з пляжного футболу і футзальних змаганнях місцевого рівня. За 4 роки з цим клубом Косенко зумів по одному разу виграти чемпіонат України з пляжного футболу і чемпіонат Дніпропетровська з футзалу.

11 квітня 2013 року було оголошено, що Олександр Косенко очолить львівську «Енергію»^[8], але через зайнятість у Дніпропетровську він приїхав до Львова і приступив до своїх обов'язків тільки у травні^[9].

Кар'єра тренера збірної України

Замість Євгена Ривкіна, який пішов зі збірної України після чемпіонату Європи в Бельгії, головним тренером «жовто-блакитних» 27 червня 2014 року призначили Олександра Косенка. Контракт уклали на 2,5 роки^[10]. Після призначення Косенко говорив: «Я не витаю в хмарах і усвідомлюю всю відповідальність цієї роботи, тому, перш за все, я уявляв все навантаження, яке на мене ляже. Я, звичайно, радий, що мені довірили працювати зі збірною».

21 червня 2017 року підписав новий контракт терміном до 31 грудня 2020 року^[11].

Нагороди і досягнення

Як гравець

Командні

«Механізатор»

• Вища ліга
  • Чемпіон України (1): 1994/95
  • Срібний призер (1): 1995/96

• Кубок України
  • Володар (2): 1994/95, 1995/96

«Локомотив» (Одеса)

• Вища ліга
  • Чемпіон України (2): 1996/97, 1997/98

• Кубок України
  • Володар (2): 1996/97, 1997/98

• Турнір європейських чемпіонів
  • Володар малих бронзових медалей: 1997

«Запоріжкокс»

• Вища ліга
  • Срібний призер (1): 1999/00
  • Бронзовий призер (1): 1998/99

• Кубок України
  • Фіналіст (1): 1999/00

«Фінпромко-Альфа»

• Кубок Росії
  • Володар (1): 2001

• Кубок володарів кубків
  • Володар (1): 2002

«Шахтар»

• Вища ліга
  • Чемпіон (2): 2003/04, 2004/05
  • Срібний призер (1): 2002/03

• Кубок України
  • Володар (2): 2002/03, 2003/04
  • Фіналіст (1): 2004/05

Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003

Студентська збірна України

Чемпіон світу серед студентів: 1998

Особисті

• У списку найкращих гравців світу (4): 2000 р. (№ 48)^[12], 2002 (№ 49)^[13], 2003 (№ 44)^[14], 2004 (№80)^[15]
• Найкращий футзаліст чемпіонату України (2): 1996/97, 1997/98
• У списку 15 найкращих гравців (2): 1996/97, 2002/03
• У списку 18 найкращих гравців (3): 1997/98, 1998/99, 1999/00
• Найкращий гравець Кубка Росії: 2001^[16]
• Найкращий бомбардир Кубка Росії: 2000 (7 м'ячів)^[17]
• Член Клубу Олександра Яценка — 423 м'ячі

Як тренер

«Вибір»

• Чемпіонат з пляжного футболу
  • Чемпіон (1): 2010

• Чемпіонат Дніпропетровська з футзалу
  • Чемпіон (1): 2011/12

«Енергія»

• Екстра-ліга
  • Срібний призер (1): 2013/14
  • Бронзовий призер (1): 2012/13

• Кубок України
  • Володар (1): 2013/14

Збірна України з футзалу

• Чемпіонат світу
  • Бронзовий призер (1): 2024