Костел Пресвятої Діви Марії та монастир кармелітів (Городище)

Костел Пресвятої Діви Марії та монастир ордену отців кармелітів — бароковий монастирський комплекс у Городищі на Волині. Розташований на високому березі над ставом.

Костел Пресвятої Діви Марії та монастир кармелітів
Наполеон Орда. Монастир кармелітів у Городищі на Волині. Літографія кінця XIX сторіччя
50°07′28″ пн. ш. 27°04′08″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Городище
Архітектор	Павло Гижицький[1]
Початок будівництва	1746
Стиль	бароко
Належність	РКЦ
Епонім	Діва Марія
Костел Пресвятої Діви Марії та монастир кармелітів (Городище) (Україна)
Костел Пресвятої Діви Марії та монастир кармелітів у Вікісховищі

Історія

Костел Пресвятої Діви Марії. 2021 рік

Залишки органу на хорах в костелі святої Дороти в Славуті

о. Марек Яндолович

Монастир кармелітів взутих фундований у Городищі 1662 року шляхтичем Яном Погрошевським. 1670 року братія вже прибули до Городища. На власність кармелітам передавалися села Городище, Пашуки і Решнівка. Обитель також отримала значний капітал від матері Яна Погрошевського й Софії Погрошевської, Аполонії з Городиських Погрошевської. Монастир слугував резиденцією провінціала Руської провінції ордену^[2][3].

Власне бароковий комплекс монастиря закладений 1746 року на фундацію князів Станіслава та Юзефа Любомирських.^[4]

12 травня 1782 року монастир освячений луцьким вікарієм Яном Хризостомом Качковським.

У старі часи монастир оточував фруктовий сад. Кармеліти володіли двома селами, Городищем і Пашуками.

Розписи костелу і коридорів монастиря виконав місцевий чернець Антоній.^[5]

У костелі знаходився чудотворний образ Городищенської Матері Божої Шкаплерної — один з найбільш відомих у Речі Посполитій^[6].

1832 року костел та монастир були зачинені російською владою за участь населення Заславщини в національно-визвольному повстанні. Костел пристосували під православну церкву, а монастирські корпуси заселили російські монашки з Полонного.

Архів монастиря був перенесений до Вільна.

Рококовий орган роботи Матвія Зєлінського з 1766 року, 1841 року придбаний Євстахієм Потоцьким і встановлений у костелі святої Дороти в Славуті^[7].

Поховання

1799 року в підземеллях монастиря поховано отця Марека Яндоловича, духівника Барської конфедерації. Після скасування монастиря, вхід до підземелля росіяни замурували, щоб обмежити доступ прочан до мощей Марека Яндоловича^[8].

1822 року в монастирі було поховано Станіслава Євстахія Закжевського - дідича Старої Синяви на Поділлі.

Іконографія

Кармелітський монастир в Городищі малював у червні 1843 року Юзеф Ігнацій Крашевський^[9]

Також з-перед кінця XIX сторіччя вигляд монастиря уміщений до альбому Наполеона Орди «Album widoków historycznych Polski».