Костюк Степан Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костюк.

Костюк Степан Володимирович (нар. 25 вересня 1958, с. Гермаківка, нині Україна) — український музейник, краєзнавець, літератор, редактор. Член Національної спілки краєзнавців України (1991), почесний член^{[джерело?]} Наукового товариства імені Шевченка (1994), Національної спілки журналістів України^{[джерело?]}.

Степан Костюк
Степан Володимирович Костюк
Директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею
1 листопада 2005 — 22 липня 2021
Попередник	Микола Левчук
Наступник	Ярема Шатарський
Народився	25 вересня 1958(1958-09-25) (66 років)  Гермаківка, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	музейник, краєзнавець, літератор, редактор
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Степан Костюк народився 25 вересня 1958 у селі Гермаківка, нині Іване-Пустенської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1984). Працював завідувачем відділу районної газети «Радянська Верховина» (1984—1986, м. Вижниця Чернівецької області), кореспондентом (перекладачем) обласної молодіжної газети «Ровесник» (1986, м. Тернопіль), старшим науковим співробітником науково-методичного відділу по створенню громадських музеїв (1986—2005), директором (2005—2021^[1]) Тернопільського обласного краєзнавчого музею, головним редактором науково-краєзнавчого журналу «Джерело», літературним редактором інформаційно-методичного вісника «Рада» Тернопільської обласної ради (2003—2005), від 2007 — викладач Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Голова Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2008—2024)^[2][3].

Доробок

Займається вивченням історичного та літературного краєзнавства, зокрема досліджує тему «Козацькі мотиви у творчості українських письменників».

Автор багатьох краєзнавчих публікацій у наукових збірниках та періодиці, збірки малої прози «Чорне сонце» (2004), бібліографічно-каталожного покажчика «Фонд Леопольда Левицького у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї» (2006).