Костяниця

Костяниця, або кам'яниця (Rubus saxatilis) — багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae).

Костяниця
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Ожина (Rubus)
Вид:	Костяниця (R. saxatilis)
Біноміальна назва
Rubus saxatilis L., 1753

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кам'яниця.

Загальна характеристика

95-35 см заввишки з міцним горизонтальним кореневищем. Утворює лежачі вегетативні і прямостоячі генеративні пагони.

Стебло й черешки листків волохато-запушені з тонкими прямими шипиками.

Листки чергові, трійчасті, довгочерешкові з обох боків зелені, зісподу світліші, зверху розсіяноволосисті, зісподу густоволосисті. Їх листочки яйцеподібно-ромбічні, на коротких черешках, по краю надрізанозубчасті, з клиноподібною основою. Прилистки нижніх листків овальні, плівчасті, стеблообгортні, верхніх — ланцетні, вільні.

Квітки зібрані у верхівкові зонтикоподібні або щитоподібні суцвіття з трьох — десяти квіток. Квітки правильні, вільнопелюсткові, із подвійною оцвітиною. Чашечка п'ятироздільна, при плодах відігнута вниз, частки її ланцетні, шилоподібні, загострені. Пелюстки білі (6-7 мм завдовжки), лінійно-довгасті. Тичинок багато, маточок від однієї до шести.

Плід — складна кістянка, складається з одного — шести червоних, соковитих плодиків.

Росте у хвойних, мішаних, рідше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у липні.

Поширена звичайно у всіх лісових, рідше лісостепових районах, у Степу — лише по долинах великих річок. Запаси сировини незначні, промислова заготівля не ведеться.

Практичне використання

Харчова, вітамінозна, лікарська рослина. Плоди вживають в їжу свіжими і сушеними. З них готують квас, сік, морс, кисіль, варення, сироп, желе. У плодах місяться вуглеводи, органічні кислоти, пектинові й дубильні речовини, вітаміни С і Е.

У народній медицині костяницю використовують від різних захворювань: шлунково-кишкових, простудних, жіночих; при нирковокам'яній хворобі, а також від грижі, геморою, при порушенні обміну речовин.

Відваром рослина з кореневищем миють голову для лікування себореї і для поліпшення росту волосся.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають плоди в суху погоду вручну, складають у невеликі кошики. В домашніх умовах миють, сортують і переробляють на квас, варення, джем. Сушать у печах при температурі 45-55°. Висушені плоди пакують у паперові мішки або ящики, вистелені папером, і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

• Костяниця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 216. — ISBN 5-88500-055-7.