Котов Павло Олександрович

Павло́ Олекса́ндрович Ко́тов (17 січня 1900(1900-01-17) , Санкт-Петербург  — 25 травня 1966(1966-05-25) , Ленінград ) — радянський військовий діяч, генерал-майор (1940). Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938–1947).

Котов Павло Олександрович
рос. Котов Павел Александрович
Псевдо	Пабло Боскович
Народився	17 січня 1900(1900-01-17)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	25 травня 1966(1966-05-25) (66 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська республіка  РРФСР  СРСР
Діяльність	солдат, державний діяч, політик
Учасник	Громадянська війна в Росії, громадянська війна в Іспанії і німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди	Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котов.

Біографія

Народився 17 січня 1900(19000117) року в родині шевця-чоботаря в Санкт-Петербурзі^[1], нині Росія. 1918 року після закінчення школи почав працювати.

Член РКП(б) з 1918 року.

З квітня 1918 року добровольцем пішов до Червоної армії. Брав участь у громадянській війні. У Військово-повітряних силах (ВПС) — з 1927 року. Увесь час служив на командно-політичних посадах.

У середині 1930-х років командував групою легких бомбардувальників Р-Z, був начальником штабу авіаційної групи.

З листопада 1936 по 1937 рік брав участь у громадянській війні в Іспанії як радник при штабі республіканської авіації. Мав псевдонім «Пабло Боскович».

Після повернення з Іспанії продовжував служити у ВПС. 13 жовтня 1937 року присвоєно військове звання комбриг.

У 1938 році був заступником командувача ВПС Київського військового округу.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання Олевській виборчій окрузі № 23 Житомирської області.

4 червня 1940 присвоєно військове звання генерал-майор^[2].

Обіймав посади помічника начальника ВПС РСЧА по кадрам (начальника Управління кадрів ВПС), командувача ВПС Орловського військового округу (до 15 травня 1941 року). Був звільнений з посади за недоліки бойової підготовки ВПС округу^[3].

Під час Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1945 рік — начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки Військово-повітряної академії, заступник начальника Ленінградської військово-інженерної академії імені О. Ф. Можайського.

29 грудня 1956 року вийшов у відставку в званні генерал-майора авіації. Проживав у Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія).

Помер у 25 травня 1966 року.

Військові звання

• комбриг (13.10.1937)
• генерал-майор (04.06.1940)

Нагороди

• два ордена Леніна (25.05.1936, 21.02.1945)
• чотири ордена Червоного Прапора (03.01.1937, 27.06.1937, 03.11.1944, 24.06.1948)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (18.08.1945)
• медалі, у тому числі медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)^[4].