Кошачевський Семен Самійлович

Семен Самійлович Кошачевський (нар. 30 березня 1910(19100330), Одеса — пом. 1991, Харків) — український актор і педагог. Доцент (1944). Заслужений артист УРСР (1953).

Кошачевський Семен Самійлович
Народився	30 березня 1910(1910-03-30)  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	1991  Харків, Харківська область
Країна	СРСР
Діяльність	актор, педагог
Alma mater	Одеська музична академія (1933)
Заклад	ХДІК
Нагороди

Життєпис

Народився 30 березня 1910 року в Одесі.

У 1933 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут імені Людвіга ван Бетховена. Протягом 1928—1933 років грав на сцені Одеського театру робітничої молоді.

1933—1943 — актор Одеського українського драматичного театру і викладач студії при театрі.

1934—1941 — художній керівник і викладач Молдовського відділу Одеського театрального училища.

1943—1957 — актор Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

1944—1961 — завідувач кафедрою сценічної мови Харківського театрального інституту^[1]. З 1944 — доцент.

1961—1970 — доцент кафедри режисури і майстерності актора Харківського державного інституту культури: з 1968 — завідувач кафедри режисури.

1960 — зіграв одну з головних ролей у фільмі «Повернення» (режисер М. Терещенко, Одеська кіностудія).

Наприкінці 70-х років вийшов на пенсію, але творчої роботи не припинив, був лектором товариства «Знання».

Ролі

• Балтієць («Загибель ескадри» О. Корнійчука)
• Гоша («Чудесний сплав» В. Кіршона)
• Кассіо («Отелло» Шекспіра)
• Самозванець («Борис Годунов» О. Пушкіна)
• Фердінанд фон Вальтер («Підступність і кохання» Ф. Шиллера)
• Гаральд («Ярослав Мудрий» І. Кочерги)
• Антон Квітка («Талан» М. Старицького)

Забавні епізоди

У виставі «Підступність і кохання» в одній зі сцен Леонід Биков, який грав слугу, урочисто оголосив про вихід Фердінанда фон Вальтера, якого грав Кошачевський. Оголосив кілька разів… А Семен Самійлович так захопився грою в шахи у гримерці, що забув про виставу. Тоді Биков вибіг на сцену і видав: «Вони просили підождати…» Відтоді в театрі фраза «вони просили підождати» використовувалась як приказка.^[2]

Праці

• Кошачевський С. С. Актор і мова (1947).
• Кошачевський С. С. Режисер працює з актором ... Нотатки актора (1960).
• Кошачевський С. С. Техніка мови. — Київ: Науково-методичний кабінет Товариства «Знання» УРСР, 1963. — 23 с.
• Кошачевський С. С. А де ж вимогливість? [З приводу виступу В. Сокола «На підступах до рампи»] // Прапор. 1963, № 11. — С. 85-86
• Кошачевський С. С. Про культуру мови лектора: Стенограма лекцій / Метод. каб. Харк. від-ня Т-ва для поширення політ. наук. знань УРСР. — Харків, 1961. — 18 с.
• Кошачевський С. С. Методика занять з мовної постановки голосу / Харків. держ. ін-т культури. – Харків, 1968. – 29 с.
• Кошачевський С. С. Пам’яті друга (1973).