Кошечко В'ячеслав Григорович

В'ячеслав Григорович Кошечко (22 червня 1946, Житомир) — український фізик та хімік, академік НАН України.

Кошечко В'ячеслав Григорович
Народився	22 червня 1946(1946-06-22) (79 років) Житомир
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	хімік
Alma mater	Ужгородський університет 1969 р.
Галузь	фізична хімія
Заклад	Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського
Вчене звання	академік НАН України.
Науковий ступінь	доктор хімічних наук 1987 р.
Науковий керівник	віце-президент Національної академії наук України, член Президії НАН України.
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Біографія

В'ячеслав Кошечко народився 22 червня 1946 року в місті Житомир.

Закінчив Ужгородський університет в 1969 році.

З 1971 працює в Інституті фізичної хімії НАН України у Києві, 1986 — завідувач лабораторією електроорганічних реакцій, протягом 1998—2008 — заступник директора з наукової роботи, з 2008 — директор та водночас завідувач відділу вільних радикалів.

Отримав ступінь доктора хімічних наук у 1987 році. З 1996 року професор.

Віце-президент Національної академії наук України, голова Секції хімічних і біологічних наук. Член Президії НАН України.^[1]

Наукова діяльність

Зробив значний внесок у розвиток ряду проблем сучасної фізичної хімії: теорії хімічної будови, кінетики та реакцій здатності; елементарних актів і механізмів хімічної реакцій; фізико-хімічних принципів управління хімічними процесами та різних методів їхньої активації; термодинаміки, сольватохромії, асоціативно-дисоціативні рівноваги за участі іон-радикалів; кінетики і механізмів електрокаталітичних реакцій; гомогенного каталізу; електроорганічної хімії; розроблення сучасних підходів до створення хімічних джерел струму.

Обґрунтував положення про ключову роль катіон-радикалів у перебігу низки процесів електрофільного заміщення; виявив і сформулював основні фактори, що визначають реакцію здатності катіон-радикалів різних класів в окисно-відновлювальних реакціях з вільними радикалами, органічними та неорганічними молекулами; розробив нові ефективні хімічні та електрохімічні способи одержання важливих органічних сполук; створив та впровадив у серійне виробництвово в Україні й Росії нові літієві джерела струму.

Звання та нагороди

• Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського в області науки і виробництва (1979).
• Заслужений діяч науки і техніки України (1997).
• Державна премія України в галузі науки і техніки (1993).
• Лауреат премій НАН України імені Л. В. Писаржевського (2012) та імені О. І. Бродського (1999)^[2].
• Орден князя Ярослава Мудрого 3-го (2021)^[3], 4-го (2016) та 5-го (2008) ступенів.