Кпелле (мова)

Кпелле — макромова, що належить до нігеро-конголезької макросімʼї, сімʼї манде. Є два різновиди: ліберійська кпелле (Ліберія)^[2] і гвінейська кпелле (Гвінея, провінція Нзерекоре)^[3]. У Гвінеї гвінейська кпелле вивчалась у школі в часи правління Секу Туре (до 1984 року)^[3]

Кпелле
Kpɛlɛwoo
Поширення мови кпелле (Kpelle — на карті) в Ліберії і Гвінеї.
Поширена в	Ліберія, Гвінея
Регіон	Західна Африка
Носії	1,22 млн.[1]
Писемність	латиниця, в минулому — письмо кпелле
Класифікація	Нігеро-конголезькі мови Мови манде Західна гілка Південно-західні манде
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	kpe
ISO 639-3	kpe, в тому числі: xpe (ліберійська кпелле) gkp (гвінейська кпелле)
IETF	kpe

Писемність

Писемність макромови кпелле побудована на основі латиниці. Впродовж 1930—1980 років також використовувалось складове письмо кпелле.

Латинське письмо

У Гвінеї абетка має наступний вигляд^[4].

A a B b Ɓ ɓ D d E e Ɛ ɛ Ə ə F f G g Ɠ ɠ Gb gb Gw gw /a/ /b/ /ɓ/ /d/ /e/ /ɛ/ /ə/ /f/ /g/ /ɣ/ /ɡ͡b/ /gw/ H h Hw hw I i J j K k Kp kp Kw kw L l M m N n Nw nw /h/ /hw/ /i/ /dj/ /k/ /k͡p/ /kw/ /l/ /m/ /n/ /nw/ Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u V v W w Z z /ɲ/ /ŋ/ /o/ /ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /v/ /w/ /z/

У Ліберії алфавіт виглядає так^[5].

A a B b Ɓ ɓ D d E e Ɛ ɛ F f G g Gb gb Ɣ ɣ /a/ /b/ /ɓ/ /d/ /e/ /ɛ/ /f/ /g/ /ɡ͡b/ /ɣ/ I i K k Kp kp L l M m N n Ŋ ŋ O o Ɔ ɔ /i/ /k/ /k͡p/ /l/ /m/ /n/ /ŋ/ /o/ /ɔ/ P p R r S s T t U u V v W w Y y Z z /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /v/ /w/ /j/ /z/

• Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: aa [aː], ee [eː], ɛɛ [ɛː], ii [iː], oo [oː], ɔɔ [ɔː], uu [uː].
• Носові голосні позначаються написанням тильди (◌̃) над буквою для голосного: ã [ã], ẽ [ẽ], ɛ̃ [ɛ̃], ĩ [ĩ], õ [õ], ɔ̃ [ɔ̃], ũ [ũ].
• Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий.

Письмо кпелле

Складове письмо кпелле було створене у 1930-х роках вождем Ґбілі у Ліберії. Використовувалось впродовж декількох десятиліть (приблизно до 1980-х років) як в Ліберії, так і у Гвінеї^[6].