Кравець Володимир Йосипович

Володи́мир Йо́сипович Кравець (23 липня 1935, Херсон — 9 червня 2022, Харків) — український архітектор, художник театру, графік, аквареліст, педагог. Професор з 1980 року, доктор архітектури з 1995 року, член-кореспондент Академії архітектури України з 1995 року. Заслужений архітектор України з 2002 року.

Кравець Володимир Йосипович
Народження	23 липня 1935(1935-07-23) Херсон, Одеська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	9 червня 2022(2022-06-09) (86 років)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	театральний художник
Навчання	Харківське художнє училище
Вчитель	Єгоров Євген Павлович
Діяльність	архітектор
Член	Національна спілка художників України
Звання	Заслужений архітектор України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравець.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кравець Володимир.

Життєпис

1963 року закінчив Харківське художнє училище, навчався у Бориса Косарєва, Дмитра Овчаренка, Сергія Солодовника, Євгена Єгорова.

З 1963 — член Спілки театральних діячів України, З 1964 року бере участь у виставках — республіканських, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних.

1968 — член Спілки художників України, голова секції художників театру, кіно та телебачення Харківської обласної СХУ.

Відбулися персональні виставки: 1964 року у Києві, 1989 — в Харкові.

Викладав в Харківському університеті будівництва та архітектури, завідувач кафедри образотворчого та декоративного мистецтва.

Помер 9 червня 2022 року у Харкові^[1].

Здійснив сценографію вистав

• 1965 — «Божественна комедія» І. Штока,
• 1967 — «Мальчиш-Кибальчиш» А. Гайдара,
• 1968 — «Руслан і Людмила» М. Глинки,
• 1972 — «Патетична соната» М. Куліша,
• 1998 — «Отелло» Дж. Верді.