Кравець Володимир Петрович

Володимир Петрович Кравець (нар. 6 квітня 1947, м. Гусятин Тернопільської області) — український вчений-математик, педагог, громадський діяч. Доктор педагогічних наук (1997), професор (1994), член-кореспондент Академії педагогічних наук України (2003). Заслужений працівник освіти України (1997).

Володимир Петрович Кравець
Народився	6 квітня 1947(1947-04-06) (78 років) м. Гусятин, Тернопільська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	професор
Alma mater	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Галузь	педагогіка
Заклад	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Посада	ректор
Науковий ступінь	Доктор педагогічних наук
Відомий завдяки:	вчений-математик, педагог, громадський діяч
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Кравець Володимир Петрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравець.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кравець Володимир.

Життєпис

Володимир Петрович Кравець народився 6 квітня 1947 року в м. Гусятині Тернопільської області (тоді — Українська РСР).

Під час візиту Президента України Петра Порошенка до ТНПУ (2.04.2015)

З 1969 року в Тернополі — після переїзду сюди з Кременця педагогічного інституту (тепер ТНПУ ім. Володимира Гнатюка)^[1]. Закінчив його в 1970 році і відтоді почав працювати на кафедрі математичного аналізу фізико-математичного факультету. Від 1983 року декан фізико-математичного факультету, в 1985—1990 роках — проректором з навчальної роботи ТПІ.

1990-2017 рр. — ректор Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, обраний за рішенням колективу викладачів і студентів.

Полюбляє відпочивати на дачі, читати книги, переглядати новини в інтернет-виданнях^[2].

Наукова діяльність

Наукові інтереси: психологія статі, сімейна педагогіка, дошлюбна підготовка молоді, статеве виховання учнів.

Основні наукові праці:

• «Психолого-педагогічні основи підготовки школярів до сімейного життя» (1997),
• «Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді» (2000),
• «Психофізичні та психологічні аспекти формування усвідомленого батьківства» (2001),
• «Гендерна педагогіка» (2003).

Навчальні посібники:

• «Історія української школи і педагогіки» (1994),
• «Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття» (1996),
• «Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва» (1997) й інші.

Член редколегії Тернопільського енциклопедичного словника.

Нагороди

• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (4 жовтня 2015) — за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм^[3];
• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (17 січня 2008) — за вагомий особистий внесок у справу єднання українського народу, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[4];
• Заслужений працівник освіти України (18 грудня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді^[5];
• 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя»^[6].