Кравець Самуїл Миронович

Кравець Самуїл Миронович (27 серпня 1891 р., Вільно — 22 січня 1966, Москва, СРСР)^[1] — архітектор.

Кравець Самуїл Миронович
Народився	27 серпня 1891(1891-08-27)  Вільнюс, Російська імперія
Помер	22 січня 1966(1966-01-22) (74 роки)  Москва, СРСР
Країна	СРСР  Російська імперія
Діяльність	архітектор
Alma mater	Вищі жіночі політехнічні курсиd (1922) і Петербурзька академія мистецтв (1917)
Заклад	Метропроектd
Magnum opus	Бібліотека імені Леніна і Держпром (Будинок Державної промисловості)
Нагороди

Життєпис

У 1917 закінчив Академію мистецтв у Петрограді, у 1922 — Другий політехнічний інститут.

Працював в майстерні І. Фоміна (Петроград).

У 2-й половині 1920-х рр. жив і працював у Харкові.

У 1930 стажувався у США.

Після повернення зі стажування працював у Москві, був головним архітектором інституту «Метропроект».

Будівлі

• 1922 — Стадіон у Петрограді.
• 1924—1928 — Комплекс будівель Держпрому на площі Свободи у Харкові.
• 1927 — Контора Дніпробуду в Запоріжжі.
• 1930 — Корпус хімічного факультету Харківського університету на вул. Університетській, № 12а.
• 1931 — Житловий будинок-комплекс «Червоний промисловець» на проспекті Незалежності, 5 у Харкові.
• 1931—1932 — Головний корпус Турбінного заводу на проспекті Московському, 199 у Харкові.
• 1936 — Універмаг на Комсомольській площі у Москві.
• 1935 — Наземний павільйон станції метро «Палац Рад» (нині «Кропоткінська») у Москві^[2].
• 1944 — Станція метро «Сталінська» (нині «Семенівська») у Москві.

• 
  Житловий будинок «Червоний промисловець» (1931), пр. Незалежності, 5. Харків
• 
  Станція метро «Семенівська» (1944). Москва

Джерела

• Лаврентьєв І. М. Кравець Самуїл Миронович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.