Кравченко-Крюковський Іван Григорович

Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1815 (1820) — липень 1885) — кобзар.

Кравченко-Крюковський Іван Григорович
Народився	1815  Лохвиця, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	1885
Країна	Російська імперія
Діяльність	кобзар, фольк-музикант, бандурист

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

З життєпису

Народився на Полтавщині, на околиці міста Лохвиця. Батьки були кріпаками поміщика Крюковського, тож співця й прозивали за прізвищем пана. Осліп в 10 років. Коли він зовсім осліп, то пан вигнав його i сказав: «Ти сліпий, нащо тобі хата? Ти у людей де-небудь поживеш».

На три роки хлопця відправили вчитися до кобзаря. Кравченко-Крюковський користувався надзвичайною популярністю у кобзарів та лірників: по-перше, як людина високо обізнана, по-друге, як «панмайстер», тобто президент складної кобзарсько-ліричної організації. По-третє, як людина доволі справедлива.

1882 року було надруковано думи і коротка біографія бандуриста. Так склалось, що мистецтво цього «великого кобзаря», як називають його сучасники, залишилось недостатньо вивченим, невідомий навіть його увесь репертуар.

Кобзарського мистецтва навчався в панотців Івана Кравченка-Касьяна та Гаврила Вовка, а також у Клима Губи. У Кравченка-Крюковського були й учні. Найвідоміший — Микола Дубина з Решетилівки на Полтавщині. З бандурою Іван Григорович обійшов усю Лівобережну Україну.

Сучасники називали його великим кобзарем та кобзарським гетьманом. А дослідники народної творчості Василь Горленко й Опанас Сластіон як виконавця історичних пісень і дум ставили вище навіть за Остапа Вересая. Та й сам Вересай був такої ж думки.

Помер у 1885 році у Лохвиці.

Син Севастьян Іванович за тверджнням Мартиновича також добре грав на кобзі. У нього були дві бандури. Старшу дістав О. Сластіон. Інструмент мав 25 струн. Кравченко-Крюковський також грав на гуслі яка мала металеві кілки.

Портрет його намалювали П. Мартинович та О. Сластіон (1876) а також В. Горленко в 1882 р.

Репертуар

Думи

• Втеча трьох братів з Азова,
• Олексій Попович,
• Федір Безрідний-Бездольний,
• Три брати Самарські,
• Сокіл і соколя,
• Проводи козака,
• Сестра і брат,
• Вдова і три сини,
• Самійло Кішка.
• Козак Голота
• Іван Коновченко
• Про Михійка (пародія)

Псалми

• Ой горе, горе на світі жити,
• Правда
• «Ой ушли лої літа, яко вихрь в круги світа»
• Смотрится к нам смерте
• Ісусе мій прелюбезний
• Ісусе, пане милий
• Про Лазаря
• Про Почаївську Божу матір

Історичні пісні

• Про Саву Чалого

Жартівливі пісні

• Чечітка
• Про Хому та Ярему
• Гарбуз
• Вередунки
• Міщанка

Джерела та література

• Горленко В. Бандурист Иван Крюковский. «Киевская старина», 1882, т. 4;
• Українські записи Порфирія Мартиновича. К., 1906;
• І. М. Лисенко. Кравченко-Крюковський Іван Григорович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 275. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, Австралія, 1986. — 106 с.
• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 123

Посилання

• Кравченко-Крюковський Іван Григорович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 590-591.