Кравченко Микола Васильович (більшовик)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Микола Кравченко.

Не плутати з комуністом Миколою Васильовичем Кравченком — сучасним політиком.

Кра́вченко Мико́ла Васи́льович (1886–1918) — київський робітник-друкар, учасник Січневого повстання 1918 року проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки під час наступу військ Радянської Росії.

Микола Васильович Кравченко
Народився	1886(1886)
Помер	1918(1918)
Країна	УНР Російська імперія (до 1917)
Партія	РКП(б)/КП(б)У

Біографія

У січні 1918 року ввійшов до складу Військово-революційного комітету (члени — Андрій Іванов, Олександр Горвіц, Микола Лебедєв, Ісак Крейсберг, Дора Іткінд, Михайло Майоров, Михайло Чорний (Рафаїл), Іван Смирнов, Михайло Реут, Іван Клименко та інші; чималий відсоток складали більшовики)^[1], що очолив повстання проти УНР за встановлення радянської влади.

У середині грудня 1918 року брав участь у зборах військової організації підпільного Київського обласного комітету РКП(б)/КП(б)У, що проходили в будинку № 2 на Ярославській вулиці, під час яких був заарештований^[2] і згодом загинув.

Увічнення пам'яті

1928 року на честь Миколи Кравченка було названо вулицю^[3] на Лук'янівці (нині — вулиця Вільгельма Котарбінського).

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Кравченка Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію^[4].