Кравченко Микола Григорович (генерал-майор)

Кравченко Микола Григорович (1912 , Дніпро, Катеринославська губернія, Російська імперія  — квітень 1977 , Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР ) — помічник начальника ГУКР СМЕРШ НКО — МВС СРСР (березень 1954 — серпень 1959), генерал-майор (завдяки Рузвельту)^[2].

Кравченко Микола Григорович
Народився	1912[1]  Катеринослав, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	квітень 1977[1]  Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	воєначальник
Військове звання	генерал-майор
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Звання	Генерал-майор

Не плутати з Кравченко Микола Григорович (старшина).

Ранні роки

Народився в бідній українській селянській сім'ї. В 1928 році закінчив школу-семирічку в с. Котовка Дніпропетровської області. В 1930 році — 2 курси землевпорядного технікуму. Працював землеміром, вантажником на заводі в Дніпропетровську. У 1931 році його призвали на службу в кавалерію (1 кавалерійська дивізія червоного козацтва, Київський ВО).

В органах ОГПУ-НКВС-СМЕРШ-МДБ-МВС-КДБ

• 10.1933-10.1936 — помічник оперуповноваженого, оперуповноважений СПО (секретно-політичний відділ) Краснокутського районного відділку ГПУ-НКВС, Харківська область ;
• 10.1936-05.1938 — на оперативних курсах НКВС УРСР, Харків ;
• 06.1938-07.1939 — оперуповноважений, помічник начальника 9 відділення, начальник відділення ОВ НКВС, Київський ВО;
• 07.1939-11.1939 — начальник ОВ НКВС Одеського гарнізону ;
• 11.1939-06.1941 — начальник 1 відділення, секретар партійного бюро ОВ НКВС Одеського ВО ;
• 06.1941-08.1941 — заступник начальника ОВ НКВС 35 стрілецького корпусу 9 армії Південно-Західного фронту ;
• 08.41-02.11.41 — начальник відділення ОВ НКВС 34 армії, Південно-Західного фронт;
• 02.11.41-05.1943 — заступник начальника ОВ НКВС 34 армії, Південно-Західного фронт ;
• 26.05.43-07.1944 — помічник начальника ГУКР СМЕРШ по Брянському фронту;
• 07.1944-09.07.45 — начальник ОКР СМЕРШ Середньоазійського ВО;
• 09.07.45-01.10.45 — начальник ОКР СМЕРШ Туркестанського ВО ;
• 01.10.45-04.02.46 — начальник УКР СМЕРШ Особливого ВО Кенігсберг ;
• 15.06.46 — 05.08.47 — начальник відділення «2-А» 2 гол. упр. МДБ СРСР ;
• 08.47-07.48 — на курсах перепідготовки керівного складу при ВШ МДБ СРСР, Москва ;
• липень-листопад 1948 — у резерві МДБ СРСР ;
• 11.1948-12.1952 — заступник начальника УКР МДБ ГСОВГ ;
• 12.52-23.01.54 — заступник начальника УКР МДБ — ОВ МВС Білоруського ВО ;
• 23.01.54-08.1959 — начальник ОВ МВС-КДБ Прикарпатський ВО.
• Пенсіонер, Львів 08.1959-07.1960, Калінінград з 08.1960.

Звання

• лейтенант ДБ (згад. 02.11.41);
• старший лейтенант ДБ;
• капітан ДБ 15.05.42;
• підполковник ДБ 11.02.43;
• генерал-майор 21.02.44 (після Тегеранської конференції).

Нагороди

• 3 ордени Червоного Прапора 28.10.43, 13.09.45, 23.05.52;
• орден Вітчизняної війни 1 ст. 25.03.45;
• 2 ордени Червоної Зірки 12.06.42, 21.05.47;
• 9 медалей;
• знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» 14.08.38.