Кравчук Валерій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравчук.

Валерій Анатолійович Кравчук (нар. 8 червня 1955, Нагірне, СРСР) — радянський український важкоатлет, дворазовий чемпіон СРСР (1981, 1984), чемпіон Європи (1981), чемпіон світу (1981). Заслужений майстер спорту СРСР (1981). Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

Валерій Кравчук Валерій Анатолійович Кравчук
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР
Народження	8 червня 1955(1955-06-08) (70 років) Нагірне, Ренійський район, Одеська область, УРСР
Alma mater	Криворізький національний університет (1977)
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	важка атлетика
Дисципліна	важка атлетика
Клуб	«Буревісник» (Кривий Ріг)
Тренери	Михайло Муравйов, Григорій Кривонос, Зиновій Архангородський[1]
Нагороди Спортивні медалі Представник  СРСР Важка атлетика (чоловіки) Чемпіонат світу Золото Лілль 1981 до 110 кг Чемпіонат Європи Золото Лілль 1981 до 110 кг

Життєпис

Валерій Кравчук народився 6 червня 1955 року в селі Нагірне Одеської області. Виріс в місті Жовті Води, де у віці 13 років розпочав займатися важкою атлетикою під керівництвом Михайла Муравйова. Після закінчення школи вступив до Криворізького гірничорудного інституту, який закінчив у 1977 році. Переїхав до Кривого Рогу і продовжив тренуватися у Григорія Кривоноса. Також в його тренуваннях брав участь Зіновій Архангородський^[2].

З 1978 року член збірної СРСР з важкої атлетики. Найбільш значущих успіхів домагався в 1981 році. Після перемоги на чемпіонаті СРСР був включений до складу збірної країни на чемпіонаті світу і Європи в Ліллі і в запеклій боротьбі зі своїм товаришем по команді В'ячеславом Клоковим завоював золоті медалі цих змагань. У наступні декілька років залишався одним з провідних радянських важкоатлетів своєї вагової категорії, в 1984 році знову виграв чемпіонат СРСР, але більш не отримав можливості виступити на найбільших міжнародних турнірах.

Після завершення своєї спортивної кар'єри працював старшим науковим співробітником в КГРИ, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Надалі переїхав до Києва, де очолив «Київський центр нових технологій».

Література

• Кравчук Валерій Анатолійович // Енциклопедія Криворіжжя. У 2 т. Т. 1. А—К: [укр.] / Уклад. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — С. 633.