Крайній Микола Степанович

Микола Степанович Крайній (28 березня 1903(19030328), місто Єлисаветград, тепер Кропивницький — ?) — молдавський радянський діяч, 1-й секретар Кишинівського повітового комітету КП(б) Молдавії, міністр лісової (паперової і деревообробної) промисловості Молдавської РСР. Член ЦК КП(б) Молдавії в 1941—1951 роках. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 1-го скликання.

Крайній Микола Степанович
Народився	28 березня 1903(1903-03-28) місто Єлисаветград, тепер Кропивницький
Помер	невідомо
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крайній.

Біографія

Народився в родині робітника. З 1914 до 1922 року працював чорноробом.

У 1922 році закінчив радпартшколу в місті Єлисаветграді.

У 1922—1926 роках — секретар осередку КСМ (комсомолу) України; голова Устинівського районного комітету Спілки радянських торгових службовців.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1926 до 1928 року служив у Червоній армії.

У 1928—1930 роках — слухач Криворізької окружної партійної школи.

У 1930—1932 роках — завідувач школи фабрично-заводського навчання; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу районного комітету КП(б)У.

У 1932—1935 роках — редактор низки районних газет в Українській СРР.

У 1935—1936 роках — слухач курсів марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У.

У 1936—1940 роках — інструктор обласного комітету КП(б)У; 1-й секретар районного комітету КП(б)У.

4 липня 1940 року призначений 2-м секретарем Кишинівського повітового комітету КП(б) України.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Кишинівського повітового комітету КП(б) Молдавії.

З серпня 1941 до 1944 року — на політичній роботі в Червоній армії: військовий комісар у Харківському військовому окрузі; військовий комісар у Сибірському військовому окрузі; відповідальний секретар партійної комісії окружної школи снайперів Сибірського військового округу.

У 1944—1947 роках — 1-й секретар Кишинівського повітового комітету КП(б) Молдавії.

У 1947—1948 роках — заступник голови правління Молдавської республіканської Спілки споживчої кооперації.

23 квітня 1948 — 1 листопада 1950 року — міністр лісової (з 1949 року — паперової і деревообробної) промисловості Молдавської РСР.

З 1953 року — начальник Управління Головлісбуду Молдавської РСР.

Подальша доля невідома.

Звання

• старший лейтенант

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст. (1.02.1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)