Крамар Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Крамар (28 липня 1904(19040728), село Рижанівка, тепер Звенигородського району Черкаської області — 8 вересня 1999, місто Київ) — український військовий діяч, начальник штабу Київського військового округу, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Крамар Володимир Михайлович
Народився	28 липня 1904(1904-07-28) село Рижанівка, тепер Звенигородського району Черкаської області
Помер	8 вересня 1999(1999-09-08) (95 років) місто Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крамар.

Біографія

Народився в селянській родині.

З жовтня 1926 року — у лавах Червоної армії.

Член ВКП(б) з 1929 року.

Здобув вищу військову освіту.

У липні — листопаді 1939 року — начальник оперативного відділення штабу 15-ї кавалерійської Кубанської дивізії.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив начальником 1-ї частини, а з серпня по вересень 1941 року — начальником штабу 32-ї кавалерійської дивізії. У вересні 1941 року був поранений, лікувався у військових госпіталях.

Могила Володимира Крамара, Байкове кладовище

З 1942 року служив помічником, згодом заступником начальника оперативного відділу штабу Донського, а потім Центрального фронтів. З 1944 по 1945 рік — заступник начальника оперативного управління штабу 1-го Білоруського фронту.

Після війни продовжував службу в Радянській армії на штабній роботі.

У березні 1954 — березні 1956 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Закавказького військового округу.

З 1956 року — начальник Оперативного управління Головного оперативного управління Генерального Штабу Збройних Сил СРСР. Брав участь у розробці операції із придушення збройного постання у Будапешті та окупації Угорщини осінню 1956 року.

У вересні 1959 — грудні 1964 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Київського військового округу.

Потім  — у відставці. Проживав у місті Києві, де й помер у 95-річному віці 8 вересня 1999 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′0.49″ пн. ш. 30°30′5.97″ сх. д.).

Звання

• майор
• полковник
• генерал-майор (11.07.1945)
• генерал-лейтенант (12.08.1954)
• генерал-полковник (27.04.1962)

Нагороди

• два ордени Червоного Прапора (27.03.1942, 4.08.1944)
• орден Кутузова І ст. (18.12.1956)
• орден Кутузова ІІ ст. (6.04.1945)
• орден Суворова ІІ ст. (31.05.1945)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (8.08.1943, 1985)
• два ордени Червоної Зірки (2.02.1943,6.04.1985)
• ордени
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• медалі

Джерела

• Крамар Владимир Михайлович [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Kramar, Vladimir Mikhailovich [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]