Красносулинський район

Красносулинський райо́н (рос. Красносулинский район) — район у північній частині Ростовської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Красний Сулін.

Красносулинський район
рос. Красносулинский район
Герб Красносулинського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Ростовська область
Утворений:	1923
Населення (2013[1]):	79 070 осіб
Площа:	1950 км²
Густота населення:	40,6 осіб/км²
Телефонний код:	7-86367
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Красний Сулин
Кількість міських поселень:	3
Кількість сільських поселень:	12
Міських населених пунктів:	3
Сільських населених пунктів:	77
Влада
Голова місцевої думи:	Альшенко Микола Олександрович
Голова району:	Боджров Сергій Гаврилович
Мапа

Географія

Район розташований у північно-західній частині області по правому березі річки Сіверський Донець. На півночі межує із Кам'янським районом, на сході — із Білокалитвинським, на півдні — із Октябрським, на південному заході — із Родіоново-Несвітайським районом, на заході — із Луганською областю України.

Річки Красносулинського району

Річки Красносулинського району належать переважно до сточища правих приток Сіверського Дінця: Лихої (північна частина району) й Кундрючої; та частково — до верхів'їв лівих приток Тузлової на півдні району. Напрям течії Лихої й Кундрючої з заходу на схід, а приток басейну Тузлової — з півночі на південь.

Список річок Красносулинського району:

• (Дон)
  • (Сіверський Донець — п)
    • (Велика Кам'янка — п)
      • Нижнє Провалля (п)
    • Лиха (п)
    • Кундрюча (п)
      • Бургуста (л)
      • Велика Бугутка (Велика Багутка) (л)
      • Гнилуша (л)
        • Велика Гнилуша (л)
          • Мала Гнилуша (п)
  • (Аксай — п)
    • (Тузлова — п)
    • Великий Несвітай (л)
      • Керета (п)
      • Малий Несвітай (л)
    • Грушівка (л)
      • Аюта (п)

Історія

Сулинський район було утворено 1923 року у складі Донецької губернії УРСР. У 1924 році його було вирішено перевести до складу Північно-Кавказького краю. 1926 року після перейменування Сулина на Красний Сулин район також змінив назву на Красносулинський.

У період 1931–1937 років район двічі ліквідовувався, а центр — місто Красний Сулин виділялося в окрему адміністративну одиницю. 1940 року був утворений Красногвардійський район із центром у селі Соколо-Кундрюченське. 1956 року місто втратило статус обласного підпорядкування і увійшло до Красногвардійського району, стало його центром. При цьому назва була змінена на сучасну. У період 1962 (перед реформою 1962–63) — 1965 років район знову був ліквідованим.

Населення

Населення району становить 79070 осіб (2013; 81825 в 2010^[2]).

Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 3 міських та 12 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 2 смт та 77 сільських населених пункти:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2010)	Центр	Населені пункти
Божковське сільське поселення	-	4187	Божковка	10
Володимировське сільське поселення	-	2633	Володимировська	5
Горнинське міське поселення	-	2511	Горний	2
Гуково-Гнилушевське сільське поселення	-	2161	Гуково	8
Долотинське сільське поселення	-	2016	Молаканський	5
Киселевське сільське поселення	-	2830	Киселево	13
Ковалевське сільське поселення	-	3012	Платово	5
Комісаровське сільське поселення	-	6679	Лихий	7
Красносулинське міське поселення	-	40866	Красний Сулин	1
Михайловське сільське поселення	-	1957	Михайловка	4
Пролетарське сільське поселення	-	2205	Пролетарка	5
Садковське сільське поселення	-	3056	Садки	4
Табунщиковське сільське поселення	-	2721	Табунщиково	5
Углеродовське міське поселення	-	2510	Углеродовський	1
Ударниковське сільське поселення	-	2481	Пригородний	4

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	тип н/п	Населення, осіб (2010)	Поселення
1	Красний Сулин	місто	40 866	Красносулинське
2	Лихий	хутір	3 162	Комісаровське
3	Углеродовський	смт	2 510	Углеродовське
4	Горний	смт	2 408	Горнинське
5	Табунщиково	село	2 006	Табунщиковське
6	Платово	хутір	1 924	Ковалевське
7	Садки	хутір	1 863	Садковське
8	Тополевий	селище	1 522	Божковське
9	Божковка	хутір	1 166	Божковське
10	Володимировська	станиця	1 108	Володимировське
11	Пролетарка	хутір	1 026	Пролетарське
12	Черевково	селище	995	Ударниковське
13	Розет	селище	945	Комісаровське
14	Тацин	хутір	945	Комісаровське
15	Первомайський	селище	922	Долотинське
16	Пригородний	селище	884	Ударниковське
17	Чичерино	селище	854	Комісаровське
18	Киселево	село	805	Киселевське
19	Велика Федоровка	хутір	797	Володимировське
20	Михайловка	хутір	796	Михайловське
21	Молаканський	хутір	694	Долотинське
22	Комісаровка	хутір	656	Комісароське
23	Гуково	хутір	646	Гуково-Гнилушевське
24	Зайцівка	хутір	613	Садковське
25	Марс	хутір	603	Гуково-Гнилушевське
26	Дудкино	хутір	561	Садковське
27	Замчалово	станція	541	Ковалевське
28	Прохоровка	село	525	Пролетарське

Економіка

Район є частиною у системі Донецького кам'яновугільного басейну. Саме тому найбільшого розвитку набула промисловість — 84,2 %. У сфері матеріального виробництва працюють понад 160 підприємств.

Культура

У районі розташовані храми Шахтинської єпархії:

• Храм Святої рівноапостольної княгині Ольги у смт Горний
• Храм Різдва Пресвятої Богородиці на хуторі Садки
• Храм Святителя Миколи Чудотворці на хуторі Гуково
• Храм Святителя Миколи Чудотворця а хуторі Лихий

• 
  Храм на хуторі Гуково
• 
  Храм на хуторі Лихий