Краснотур'їнськ

Краснотур'ї́нськ (рос. Краснотурьинск) — місто, центр Краснотур'їнського міського округу Свердловської області.

місто Краснотур'їнськ
рос. Краснотурьинск
Герб Краснотур'їнська Прапор Краснотур'їнська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Свердловська область
Муніципальний район	Краснотур'їнський міський округ
Код ЗКАТУ	65 456 000 000
Код ЗКТМО	65 745 000 001
Основні дані
Час заснування	1758
Статус міста	1944
Населення	55727 особи (2023)[1]
Площа	309,5 км²
Поштовий індекс	624440–624450
Телефонний код	+7 34384
Географічні координати:	59°46′24″ пн. ш. 60°11′07″ сх. д.
Влада
Вебсторінка	(рос.)
Міський голова	Верхотуров Сергій Валентинович
Мапа
Краснотур'їнськ Краснотур'їнськ
Краснотур'їнськ у Вікісховищі

Географія

Значний промисловий та культурний центр Північного Уралу. Містоутворювальне підприємство — Богословський алюмінієвий завод. Місто розташоване на східному боці Уральських гір, на обидвох берегах річки Тур'я.

Історія

Розташоване на етнічній території фіно-угорського народу мансі. 6 жовтня 1758 року на березі річки Тур'ї почалося будівництво першого мідного рудника — Василівського. Власником рудника був Верхотурський купець Максим Походяшин. Крім Василівського, незабаром почалося будівництво й інших копалень, що належали купцю: Миколаївської, Першинської, Суходойської, Фролівської. Всі разом ці рудники, а також гірницьке селище, що утворилося на їх базі, отримали назву Тур'їнські рудники.

З 1800 року в районі розроблялися родовища залізних руд, з 1823 року розпочато видобуток золота (у Тур'їнських рудниках була одна з найбагатших груп розсипів). 1833 року була побудована вузькоколійна залізниця, що з'єднала рудник з Богословським заводом (нині місто Карпинськ). Друга гілка вузькоколійки 1886 року з'єднала його з Надеждинськом (нині місто Сєров).

Під час Громадянської війни був зруйнований мідеплавильний завод у Богословську, а мідні рудники — затоплені. Їх відновлення та реконструкція почалися 1930 року. 1934 року запрацював Фролівський, а пізніше Башмаковський, Богословський, Нікітський і Василівський рудники. У 1930-их роках були відкриті родовища вогнетривких глин.

1931 року відкрито родовище бокситів. 27 листопада 1940 року Главалюміній затвердив майданчик для будівництва заводу поблизу селища Тур'їнські рудники, і йому було дано назву — Богословський алюмінієвий завод (БАЗ). Сюди в перші місяці війни було евакуйовано обладнання, демонтоване на Тихвінському глиноземному, Волховському та Дніпропетровському алюмінієвих заводах. Перший алюміній Богословський завод дав 9 травня 1945 року. 27 листопада 1944 року селище Тур'їнські рудники було перетворене у місто обласного підпорядкування, якому було присвоєно найменування Краснотур'їнськ.

Фактично Краснотур'їнськ і БАЗ створені руками ув'язнених Богословлага — виправної установи НКВД. Ув'язненими були розкуркулені селяни та етнічні німці Поволжя, мобілізовані під час війни в трудову армію. Смертність на будівництві була величезна: з п'ятнадцяти тисяч німецьких трудармійців за мінімальними оцінками загинули близько 20 %^[2]. У місті на березі Краснотур'їнського водосховища встановлено пам'ятник загиблим на будівництві етнічним німцям.

Населення

Населення — 59633 особи (2010, 64878 у 2002^[3]).

Відомі вихідці

• Волков Олександр Васильович (* 1953) — вчений-Електротехнік
• Карпінський Олександр Петрович — вчений-геолог зі світовим ім'ям.
• Попов Олександр Степанович (1859-1906) — фізик та електротехнік, один з винахідників радіо.
• Голубєв Володимир Дмитрович (1940—2004) — футбольний воротар.
• Отрадна Євгенія Сергіївна (* 1986) — російська співачка.
• Кочегаров Володимир Васильович (*1939) — радянський футболіст та український футбольний тренер.