Краснощок Юрій Іванович

Юрій Іванович Краснощок (нар. 30 квітня 1927, Чернігів — пом. 23 вересня 2009) — український письменник та публіцист, член Національної спілки письменників України (з 27 травня 2002).

Юрій Краснощок
Краснощок Юрій Іванович
Народився	30 квітня 1927(1927-04-30) Чернігів, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер	23 вересня 2009(2009-09-23) (82 роки)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, публіцист
Alma mater	Факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1962)
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України

Життєпис

Народився 30 квітня 1927 року в Чернігові. Учасник бойових дій німецько-радянської війни. Закінчив у 1962 році факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Творчість

Автор книжок документальних детективів:

• «Смерч»,
• «Гільйотина для маршалів»,
• «Диявольська гра»,
• «Лідера знайти і знищити!!!»,
• «Агент в комбінації»;

п'єс:

• «Магічна сімка»,
• «Оранжевий скорпіон»;

збірок памфлетів, гуморесок, фейлетонів:

• «Муха в патоці»,
• «Рецепти кохання».

15 серпня та 27 жовтня 1998 р. в газеті «Урядовий кур'єр» було надруковано під рубрикою «Версії» статті «Пекло Хрещатика» та «Ціна, яку сплачуємо…» Юрія Краснощока, де він звинуватив НКВСників у вчиненні «…засекречених страшних злочинів…», зокрема — «…знищення культурного центру Києва та Хрещатика…», застосовуючи «…таємничу зброю — радіоміни Ф-10». Ці публікації викликали хвилю обурення в учасників більшовицького підпілля в роки німецько-радянської війни. Також Юрій Краснощок звинуватив Сталіна, Берію та енкавеесівців в тому, що ті своїми терористичними підривами і підпалами в Києві спровокували бузувірське знищення гітлерівцями євреїв в Бабиному Яру. Українська студія телевізійних фільмів за сценарієм Юрія Краснощока відзняла телевізійний фільм «Розстріляна незалежність» про те, як спеціальні терористичні бригади НКВС підірвали в 1941 році культурний центр міста Києва, вулицю Хрещатик та Успенський собор Києво-Печерської лаври^[1].

Нагороди

• Лауреат премії імені І. Багряного
• Лауреат премії Спілки журналістів «Золоте перо».
• Стипендіат Президента України в галузі журналістики^[1].