Чернігівка (Покровський район)

Чернігівка (раніше Красноярське) — селище Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

селище Чернігівка
Меморіал у Чернігівці Меморіал у Чернігівці
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Тер. громада	Добропільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14160070130030276
Облікова картка	Красноярське
Основні дані
Населення	814
Поштовий індекс	85040
Телефонний код	+380 6277
Географічні координати	48°25′17″ пн. ш. 37°7′44″ сх. д.
Відстань
Найближча залізнична станція:	—
Селищна влада
Адреса	85040, Донецька обл., Покровський р-н, с. Світле, вул. Перемоги, 28
Карта
Чернігівка
Чернігівка
Чернігівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чернігівка.

Символіка

Герб перетятий на срібне та лазурове поле. В першому - чорний орел, половина якого виникає зліва. В другому - срібна підкова вушками догори, в середині якої срібний козацький хрест.

Герб Чернігівки поділено навпіл і складено з двох гербів, які зробили найбільший внесок в розвиток селища. Від заснування та розбудови - родовий герб Роговських, від назви хутора до сучасної назви селища - чорний орел з герба Чернігівської області.

Символіка не є офіційною і розроблена в рамках проєкту "Донеччина в гербах"^[1].

Історія

Чернігівка перша

На карті 1861 року зазначено, що на місці нинішнього села розташований хутір Іванівка^[2].

Поля навколо хутора належали дворянину, пану Роговському^[3].Після смерті батьків, в 1909 році маєтком володів син Н. К. Роговський. Мав 1800 дес. землі, яка оброблялася кіньми і воломи. Мав парову мельницю. Постійних робочих було 36 чоловік. сезонних — 150.

У 1922 році з Чернігівської губернії на хутір переселяли людей цілими сім'ями, з усім господарським майном. Хутір став носити назву Чернігівка. Хутір розташовувався в логовині. У селі було дві довгі вулиці довжиною приблизно 3 км.

Під час війни хутір зайняли німці. Вони гнобили місцевих жителів забирали продукти харчування. На самому краю хутора німці зробили сильне зміцнення. Там, де було колгоспне управління, розташувався німецький штаб, цистерни з пальним, гармати.

Чернігівка друга

Наприкінці літа 1943 року почався наступ червоної армії в районі хутора. Чотири рази хутір переходив з рук у руки, але в самому хуторі руйнувань не було. Снаряди перелітали хутір і вибухали аж за кладовищем, або не долітали й падали казна-де. Тільки один снаряд влучив у дах баби Жучихи і стирчав там поки в хутір не зайшли червоні й не розмінували його.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Чернігівка^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	670	82.30 %
російська	138	16.95 %
білоруська	4	0.49 %
румунська	1	0.13 %
інші/не вказали	1	0.13 %
Усього	814	100 %