Креатинфосфокіназа

Креатинфосфокіна́за (КФК, рідше креатинкіназа) — фермент, що міститься в поперечно-посмугованих м'язах, менше у гладеньких м'язах (матці, шлунково-кишкового тракту) і головному мозку. Також КФК знаходиться в клітинах щитоподібної залози та легень. Креатинфосфокіназа забезпечує енергією клітини (особливо м'язів). У серцевому м'язі — міокарді — міститься особливий вид креатинфосфокінази — креатинфосфокіназа МВ.

Креатинфосфокіназа (кролика)

Ферментативність

Процес утилізації креатину в креатинфосфат за допомогою кретинфосфокінази

Норма

Норми активності креатинфосфокінази МВ в крові — 0 — 24 Од/л.

У КФК є 3 ізоформи. В нормі вони мають наступне співвідношення:

• Креатинкіназа B, або BB (I) — 0 — сліди,
• II (MB) — 4-6 %,
• Креатинкіназа M, або MM (III) — 94-96 %.

Стать	Вік	Активність креатинкінази, Од/л
Діти	2—5 днів	< 652
	5 днів — 6 місяців	< 295
	6—12 місяців	< 203
	12 міс-3 роки	< 228
	3 роки-6 років	< 149
Жінки	6—12 років	< 154
	12—17 років	< 123
	> 17 років	< 167
Чоловіки	6—12 років	< 247
	12—17 років	< 270
	> 17 років	< 190

Патологія

При пошкодженні міоцитів чи інших клітин спостерігають вихід ферменту з них — відбувається підвищення активності креатинфосфокінази в крові. Тому визначення активності креатинфосфокінази і креатинфосфокінази МВ в крові широко застосовують в ранній діагностиці інфаркту міокарда. Вже через 2—4 години після його початку активність креатинфосфокінази МВ в крові значно підвищується. Цей тест дозволяє із 100 % точністю діагностувати інфаркт міокарда.

Збільшення активності II (MB) ізоформи відбувається протягом першої доби після інфаркту міокарда і 100 % підтверджує цей діагноз, проте вже через 2—3 доби відбувається нормалізація активності цього ферменту, і через 2—3 дні після розвитку інфаркту такий аналіз вже не призначають.

Лабораторна діагностика

Підвищення активності КФК

Підвищення активності КФК в крові відбувається при наступних патологічних станах:

• інфаркт міокарда;
• міокардит;
• міокардіодистрофія;
• ревмокардит;
• серцева недостатність;
• тахікардія;
• порушення мозкового кровообігу;
• ураження скелетних м'язів — травма, дерматоміозит, міодистрофія, міопатія, міозит, поліміозит;
• правець;
• великооб'ємні оперативні втручання;
• тяжке фізіологічне фізичне навантаження;
• гіпотиреоз;
• епілепсія;
• травми голови;
• гостра алкогольна інтоксикація;
• алкогольний делірій («біла гарячка»);
• внутрішньом'язове введення наркотичних засобів, седативних та антибактеріальних препаратів;
• захворювання центральної-нервової системи (шизофренія, біполярний афективний розлад, епілепсія, черепно-мозкові травми);
• злоякісні пухлини (рак сечового міхура, молочної залози, кишечника, легені, матки, простати, печінки).

Див. також

• Креатин

Джерела

• Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ-Вінниця: Нова Книга, 2007. — 508 с. ISBN 966-7364-41-0
• Гонський Я. І., Максимчук Г. П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 736 с. ISBN 966-7364-17-8

Посилання

• Креатинкіназа [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]