Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Крейцер (монета)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кре́йцер[1], заст. ґре́йцар[2] (нім. Kreuzer) — розмінна срібна монета, карбування якої почалося в Австрії 1458—1460 років. Пізніше — білонна, мідна монета, грошова одиниця. Була в обігу на території деяких країн, зокрема в Австрійській Імперії, Швейцарії, Італії, Німеччині. Назва походить від німецького слова Kreuz, що означає хрест, оскільки на крейцерах був зображений віденський хрест (див. зображення).
Remove ads
Австрія, Німеччина
Спочатку дорівнював 4 віденським пфеннігам, 60 К. = 1 флорин. У XVI ст. 4 крейцери також були еквівалентні 1 бацену. Початкова маса — 1,44 г (1,08 г чистого срібла). З 16 ст. білонна монета, з 17 ст. мідна. Протягом 16 ст. її карбували в північній, частково — південній Німеччині (1 гульден = 60 К.).
В Україні
Зокрема, ця монета була в обігу на грошовому ринку західноукраїнських земель у другій половині 18—19 ст. Запроваджена в Галичині після 1772, а на Буковині після 1774 року. У 18 ст. — досить поширена монета на землях Королівства Галичини та Володимирії.
До 1857 року 1 крейцер становив 1/60 гульдена (флорина). У 1857—1892 в обігу були монети номінальною вартістю 5/10, 1, 4, 5, 10, 20 крейцерів (сороківець[3]). Під час грошової реформи 1892 року крейцер було вилучено з обігу і заміщено на нову розмінну одиницю — геллер, що дорівнював 1/2 крейцера.
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads