Крекінг-установки в Нижньокамську

Крекінг-установка в Нижньокамську — нафтохімічне виробництво, яке входить до складу об'єднання "Нижнекамскнефтехим" (Росія, Татарстан). Станом на середину 2020-х це другий за потужністю російський завод з виробництва етилену після крекінг-установки в Тобольську).

Нижньокамськ

Місце розташування нафтохімічного комплексу

Розвиток майданчику нафтохімічного спрямування в Нижньокамську почався у 1967 році із запуском газофракційної установки та створенням виробництв синтетичних каучуків. За цим у першій половині 1970-х тут ввели в експлуатацію установки дегідрогенізації, що виробляли ізопрен, бутадієн та ізобутилен. А в 1976-му стала до ладу установка піролізу (парового крекінгу) вуглеводневої сировини, призначена для виробництва етилену (450 тисяч тонн на рік), пропілену (197 тисяч тонн), бензолу (187 тисяч тонн) та все того ж бутадієну (54 тисячі тонн).

Вироблений установкою етилен спрямовували по продуктопроводах Нижньокамськ — Казань (1976) та Нижньокамськ — Уфа — Салават (1977) на інші підприємства Татарстану та Башкирії, крім того, організували його споживання і на майданчику в самому Нижньокамську:

— в 1977-му почала роботу лінія з випуску етилбензолу — продукту реакції етилену та бензолу, дегідруванням якого отримують стирол. Первісно її потужність становила 172 тисяч тонн на рік, а вже наступного року була подвоєна;

— з 1980-го діяло виробництво оксиду етилену потужністю 120 тисяч тонн на рік, розширене у 1986-му ще на 200 тисяч тонн;

— з 1995-го організували випуск етилен-пропіленового каучуку (30 тисяч тонн);

— у 2009-му запустили власні потужності з полімеризації, котрі дозволяють випускати 230 тисяч тонн поліетилену.

Що стосується пропілену, то з 1982-го діяло виробництво оксиду пропілену (50 тисяч тонн на рік), за три роки розпочали випуск тримерів пропілену (75 тисяч тонн), а у 2006-му з'явилась можливість випуску поліпропілену в обсязі 180 тисяч тонн.

В 2012—2016 роках спорудили новий олефіновий блок, що дозволив довести потужність установки по етилену до 600 тисяч тонн на рік. Зростає і виробництво бутадієну — в 2010-му воно становило 104 тисячі тонн (при цьому у фракціонування можуть залучати бутилен-бутадієнову фракцію, отриману від інших виробників, наприклад з азербайджанської крекінг-установки у Сумгаїті).

Як сировину компанія використовує naphtha (суміш рідких легких вуглеводнів фракції С5 – С9), на яку в 2015-му прийшлось 72 %, та зріджені вуглеводневі гази, при цьому в майбутньому збирались збільшити частку рідкої сировини до 80 %.^[1][2][3][4]

В грудні 2024-го стартували пусконалагоджувальні роботи на новій установці ЭП-600, вивід якої на повну потужність планувався на другу половину 2025-го. Її річна потужність дорівнює 600 тисяч тон етилену, 270 тися тонн пропілену, 248 тисяч тон бензолу та 89 тисяч тон бутадієну, для чого потрібно 1,8 млн тон naphtha. Враховуючи появу додаткових обсягів етилену, в 2024-му прийняли рішення про спорудження похідних виробництв етилбензена (напівфабрикат стирена), стирена та полістирена в обсягах 350, 400 та 250 тисяч тон на рік відповідно, а також гексена потужністю 50 тисяч тон на рік (останній є результатом тримеризації етилена та використовуються як ко-полімер).^[5]